Аркуш 6 з графічної серії «Аліса в Країні Чудес»
Автори — Юрій Гіттік, Марія Щур.
У 1976-77 роках львівський художник-графік Олександр Аксінін створив серію із 8 офортів як своєрідний візуальний омаж книзі Льюїса Керрола «Аліса в Країні Чудес».
У циклі публікацій «Антиквара» йдеться про художні особливості та наративи кожного з аркушів. Запропоновані авторами інтерпретації офортів також мають за мету спонукати глядача до власного «прочитання» візуально багатоскладових та семантично насичених зображень.
Зміст
Загальний огляд серії
Аркуш 1. «Божевільне чаювання»
Аркуш 2. «Ворота в сад»
Аркуш 3. «Б. Кролик»
Аркуш 4. «Стіна»
Аркуш 5. «Морська кадриль»
Аркуш 6. «Table of Contents (Зміст)»
Аркуш 7. «Розмова з Блакитною Гусінню»
Аркуш 8. «Пробудження»
Аркуш 6. «Table of Contents (Зміст)», 1977
Шостий аркуш графічної серії «Аліса в Країні Чудес» пропонує «візуальний огляд» книги в цілому, а не зображає окремий епізод пригод Аліси (як в інших аркушах).
Композиція офорта пов’язана з одним із прийомів Льюїса Керрола — грою з буквальними значеннями слів, що входять до ідіом. Використовуючи такий підхід, Аксінін дотепно відобразив «Зміст» (англійською «Table of Contents», дослівно — «таблиця змістів») у вигляді таблиці-матриці 4×3.
Дванадцять зображень в її квадратах репрезентують усі 12 розділів книги і разом становлять своєрідний «каталог». Візуально це представлено у вигляді традиційної бібліотечної каталожної шафи з фактурою цегляної кладки на лицьовій частині шухляд*.
Кожне міні-зображення є закінченим фрагментом загальної композиції аркуша та ілюструє ключові епізоди пригод Аліси у відповідному розділі книги (а не асоціюється з її станами, як в інших аркушах). Лаконічні образи містять лише суттєві деталі й доповнюються цитатою з цього розділу. Усі малюнки в зворотній перспективі вписані у простір висунутих каталожних шухляд і таким чином відкриваються глядачеві, котрий дивиться на них зверху. «Безладдя» на полях між квадратами, що створюють кумедні елементи (хвіст Миші, язик, багаття, їжачки тощо) та цитати з книги, пожвавлюють строгу композицію матричної структури**.
Аксінінський «візуальний каталог» містить наступні фрагменти та вписані цитати англійською мовою (тут наведені разом із перекладами Валентина Корнієнка).
Розділ I. Униз і вглиб кролячою норою
Білий Кролик у картатому піджачку (як на ілюстрації Джона Тенніела) тікає довгими коридорами, вписаними у півсферу його кишенькового годинника, зображеного разом із заводною головкою та ланцюжком. Рух Кролика передається двома його фігурками — великою на передньому плані та ледь помітною в глибині центральної галереї.
Цитатне доповнення: 1862 (рік написання книги) / Come — Годі! / Alice
Розділ II. Озеро сліз
Мінімалістична геометрична композиція фрагмента продовжує візуальний ряд аркуша 4, який також асоціюється з розділом II. Тут використані не лише його окремі елементи (гра світлих і темних площин, активна світла «пунктирна розмітка»), але й ефекти оп-арту з парадоксами «неможливого простору», які посилюються структурою, що виходить за межі квадрата.
Цитатне доповнення: Don’t let me hear the name again — Чути про них не хочу! / If you’d rather not — Якщо вам не до вподоби / Next to no toys to play with — Гратися немає чим
Розділ III. Гасай-Коло та Довгий Хвіст
Фрагмент змальовує групу змоклих птахів та звірят, подібних до персонажів цього товариства на ілюстрації Джона Тенніела. Тема їхнього просихання жартівливо акцентується білизняними прищіпками та мотузкою. Хвіст ліворуч безпосередньо пов’язаний з історією Миші, яку вона розповідає у розділі III.
Цитатне доповнення: It is a long tail — Як хвіст мій / We beg your accepl[t]ance of this elegant thimble — Зробіть нам таку ласку, прийміть цей найелегантніший у світі наперсток!
Розділ IV. Кролик крутить Крутихвостом
Зображення, що перегукується з ілюстрацією Джона Тенніела, пов’язане з епізодом, в якому Аліса копняком вибила Ящура Крутихвоста з комина. Драбини і град дрібних камінців вказують на безуспішні спроби Кролика вигнати Алісу, що застрягла у його будиночку. Лицьова частина шухляди — циферблат без стрілок — це й частина годинника із фрагмента, розташованого під ним.
Загальна композиція повторює білатеральну симетрію аркуша 3, який також асоціюється з цією сценою.
Цитатне доповнення: As sure as ferrets are ferrets (не включено до перекладу) / There goes Bill — Дивіться, Крутихвіст летить!
Розділ V. Що порадила Гусінь
Лійка — метафоричний образ «гриба росту», на якому сиділа Блакитна Гусінь, — зображена з виїмками та руками Аліси по обидва боки. Ці деталі відсилають до епізоду, в якому вона кожною рукою відламала з гриба по шматочку. Смуга дрібних грибів акцентує мотив чудодійного гриба, а образ стилізованого лісу позаду, показаного зверху, відзначає мить різкої зміни зросту Аліси. Їжачки, які випадають з лійки, пов’язані з фрагментом розділу VIII «Королевин крокет», де їх використовували як крокетні кулі.
У власній символіці Аксініна лійка була знаком страждання, цей образ використано і в аркуші 7 «Розмова з Блакитною Гусінню».
Цитатне доповнення: A likely story indeed — Гарна баєчка, що й казати
Розділ VI. Порося та перець
Простір кухні містить лише декілька умовних образів. Більшу частину композиції займає величезний, згідно тексту, казан з юшкою. Вогнище під ним (в оригіналі «fire») показано у вигляді полум’я багаття. Також присутня й цегляна піч зі смугою квадратних отворів-конфорок і навіть відмічене кухарчине жбурляння посуду (тарілки, які вилітають зліва за межі квадрата).
Цитатне доповнення: A grin without a cat — Усмішка без кота / Chop off her head! — Відтяти їй голову!
Розділ VII. Божевільне чаювання
Одна з головних тем цього розділу — час, «вбитий» Капелюшником, — символізується ходиками (настінним годинником з гирями — ред.), дотепно складеними з циферблата (частина міні-зображення, розташованого зверху) та маятника й гир на ланцюжках, що знаходяться і на полі між квадратами, і в самому фрагменті. Циферблат без стрілок — це не лише знак «застиглого» часу чаювання, а й алюзія на дзиґарок Капелюшника, який показував дні, а не години. Рух маятника ніби відновлює перебіг часу, що зупинився, змітаючи чайний посуд. Так метафорично передається незручність загальної розмови за столом, де Аліса позначена лише її ніжками, подібно до фрагменту розділу IV та в аркуші 3.
Чашка-чайник з коловоротом відсилає до розповіді Сонька про трьох сестричок, які жили на дні колодязя, а дві літери М — до їхньої гри, у котрій вони малювали все, що починається з М.
Цитатне доповнення: What did they draw? (не включено до перекладу) / What they — Що вони / You should say what you mean — Тоді думай, що кажеш / I mean what I say — Кажу, що думаю
Розділ VIII. Королевин крокет
Голова Чеширського Кота з кумедними вусами, що нагадує малюнок Джона Тенніела, займає майже все місце у фрагменті. Його образ ілюструє казуїстичну суперечку — чи можна відрубати голову Коту без тіла.
Дрібні, але значущі деталі доповнюють композицію: це фламінго-молотки та їжаки-кулі як знаряддя для гри в крокет, малярські пензлі карт-садівників (пряма цитата з малюнка Джона Тенніела) й сокира ката — посилання на безперервні накази Королеви відрубати голову.
Цитатне доповнення: A cat may look at a king — Котові й король не указ / Their heads are gone — Були, та загули
Розділ IX. Розповідь Казна-Що-Не-Черепахи
Мінімалістичне зображення персонажа Казна-Що-Не-Черепахи, показаного у незвичному ракурсі, доповнюють дві виразні деталі. Прикріплені язики зліва — це дослівна ілюстрація вигуку Грифона «Hold your tongue!», — англійської ідіоми, що українською означає «не заперечуй» або «прикуси язика». Поліна з багаття, які належать до фрагмента зверху, у цій композиції перетворюються на пергаментні сувої Білого Кролика, як на ілюстрації Джона Тенніела.
Цитатне доповнення: Drive on, old fellow! Don’t be all day about it! — Ворушися, старий! Бо так і до вечора не розкажеш!
Розділ Х. Омарова кадриль
Водна гладь моря, підкреслена хвилями від крапель — язичків дзвіночків, — у фрагменті зображена як парафраза однойменного аркуша 5. Самі дзвіночки візуально передають своєрідний «вечірній дзвін» як кумедну асоціацію з рефреном пісні Казна-Що-Не-Черепахи «Soo-oop of the e-e-evening (Ве-е-ечірній су-уп)».
Цитатне доповнення: It’s all about as curious as it can be — Дивнішого світ не бачив
Розділ XI. Хто вкрав пиріжки?
Сцена у суді багато в чому ґрунтується на ілюстраціях Джона Тенніела і показана кількома ледь помітним постатями — Королем у суддівській перуці праворуч та двома птахами-адвокатами в перуках баристерів зліва. Оповісник суду Білий Кролик у центрі композиції відображений тільки його вухами, що стирчать з великого коміра-фрези. Свідок Капелюшник, який виступав із чашкою чаю в руці, позначений капелюхом-циліндром з крисами, вигнутими у формі губ Мей Вест (знаковий образ Сальвадора Далі, вже використаний в аркуші 3) та чашкою.
На відміну від інших фрагментів, у цьому активно працює задній план. Провідний мотив гральних карт акцентується малюнком їх сорочки в центральній частині. Цегляні стіни обабіч простягаються назад і вниз й ніби «перемикають» напрям звичного ракурсу зверху, спільного для решти міні-зображень. Така оптична ілюзія, можливо, відображає зміну напрямку погляду Аліси, котра починає рости.
 |  |
| Король у суді | Капелюшник у суді. Ілюстрації Джона Тенніела |
Цитатне доповнення: Collar that Dormouse! Behead that Dormouse! — Взяти Сонька за барки! Зітнути йому голову!
Розділ XII. Свідчить Аліса
Закінчення подорожі лаконічно передано купою карт, що обсипалися, мов сухе листя. Цей образ і загальну композицію художник використав згодом в аркуші 8 «Пробудження», що також асоціюється з розділом XII. Додаткова деталь — дзвіночок на полі зліва, дзеленчання якого уявляла собі, напівдрімаючи, сестра Аліси.
Цитатне доповнення: Juru[y]-box — Лава присяжних
Загалом, офорт продовжує візуальний ряд серії, але загальна композиція, що складається з окремих фрагментів, відрізняє його від інших аркушів.
Ще одна відмінність — це ілюстративний підхід, у якому багато образів ґрунтуються на класичних ілюстраціях Джона Тенніела. Тож цей особливий аркуш серії — своєрідний омаж і Джону Тенніелу, а не лише Льюїсу Керролу.
————————–
*Вигляд шухляд, з їхньою грою лінійної прямої та зворотної перспектив, перегукується із подібним зображенням у норі-колодязі аркуша 3 з пульсуючою оптичною ілюзією їх двоїстого сприйняття, що одночасно виступають і заглиблюються, подібно візуальним ефектам у роботах Мауріца Корнеліса Ешера. Для докладнішої інформації про подібності та відмінності у творчості Мауріца Корнеліса Ешера та Олександра Аксініна див: «Діалог майстрів: Ешер і Аксінін».
**Офорт «Аліса в Юр’їчовій Країні Чудес», виконаний дещо раніше за аркуш 6, проте вже під час роботи над серією став її своєрідним прототипом. У ньому Олександр Аксінін використав формат рамкової структури міні-зображень, «каталожну» організацію фрагментів та форма шухлядок, а також окремі візуальні елементи та образи — вуха Кролика, голову Кота, циліндр Капелюшника, драбини, прищіпки, язики та винесені на поля деталі, які пов’язують фрагменти між собою.
В офорті «Меморіальний Ex Libris подружжя W. H. та Г. Д.», створеному практично паралельно з цим аркушем, художник також використав подібну матричну організацію окремих фрагментів.
Літературна редакція Надії Пономаренко.