Аркуш 3 з графічної серії «Аліса в Країні Чудес»
Автори — Юрій Гіттік, Марія Щур.
У 1976-77 роках львівський художник-графік Олександр Аксінін створив серію із 8 офортів як своєрідний візуальний омаж книзі Льюїса Керрола «Аліса в Країні Чудес».
У циклі публікацій «Антиквара» йдеться про художні особливості та наративи кожного з аркушів. Запропоновані авторами інтерпретації офортів також мають за мету спонукати глядача до власного «прочитання» візуально багатоскладових та семантично насичених зображень.
Зміст
Загальний огляд серії
Аркуш 1. «Божевільне чаювання»
Аркуш 2. «Ворота в сад»
Аркуш 3. «Б. Кролик»
Аркуш 4. «Стіна»
Аркуш 5. «Морська кадриль»
Аркуш 6. «Table of Contents (Зміст)»
Аркуш 7. «Розмова з Блакитною Гусінню»
Аркуш 8. «Пробудження»
Аркуш 3. «Б. Кролик», 1977
Аркуш 3 графічної серії названий за персонажем книги — Білим Кроликом — і ґрунтується на двох епізодах з його участю: падіння Аліси в норі-колодязі (розділ I) та пригода в будинку Кролика (розділ IV). Скорочення «Б. Кролик» не випадкове: саме такий незвичайний напис був на табличці на дверях його будинку.*
Центральний просвіт композиції з білатеральною симетрією показаний як простір прочинених воріт до Країни чудес, що символізує початок пригод Аліси. Вертикальна світла смуга є також і колодязем з полицями, шафками, картою на стіні — й неявним зображенням Аліси, яке можна трактувати як своєрідну цитату з картини Пітера Брейгеля Старшого «Падіння Ікара». Аксінін вдало співвідносить теми падіння Аліси та Ікара, використовуючи оригінальний композиційний прийом Брейгеля: Ікар на картині та Аліса в офорті представлені лише не відразу помітною парою ніг. Як доповнення, для відображення страху Аліси пролетіти всю землю наскрізь, у верхній частині бачимо ще й руки Аліси, які наче перетворюють її рух у нескінченний цикл.
У динаміці зображений і Кролик, що поспішає: він неначе майнув за рогом — його ліва та права частини не просто показані окремо, але й розділені простором**. Пульсуюча оптична ілюзія двоїстого сприйняття шафок на стінах — одночасно виступаючих і заглиблених (подібно до робіт Мауріца Корнеліса Ешера***) — підкреслює ефект руху як одного з центральних мотивів аркуша.
Два не дуже виразні фрагменти у квадратах нижньої частини офорта пов’язані з пригодою Аліси у будинку Кролика (розділ IV). Ліворуч — цитата з класичної ілюстрації Джона Тенніела, на якій збільшена Аліса ледве поміщається в кімнатці. Праворуч ця ж ситуація показана начебто ззовні: видно тільки частину її голови та руку, виставлену у вікно, що ніби доповнює рисунок Тенніела. Ще один виразний персонаж цього епізоду — Ящур Крутихвіст, який вилітає з комина після копняка Аліси.
Декілька «двоїстих» деталей рівною мірою пов’язані з обома епізодами: ніжки Аліси стосуються не тільки її падіння, але й ситуації збільшеної Аліси з ногою в комині, а пляшечка (з паперовою биркою і написом «Випий [мене]» з розділу I) — це посилання і на плящину в кімнаті Кролика, і на порожню баночку з-під варення на полиці колодязя.
Цікаво, що пляшечка з «напоєм росту» показана разом із зображенням язика, ймовірно, як ознака його абсурдно приємного смаку (як «пиріг з вишнями, заварний крем, ананас, смажена індичка, іриски й гарячі грінки разом узяті»). Оскільки російське слово «язык» означає і язик, і мову, цей образ може бути також метафорою мовної гри та комунікації, знаком-омонімом англійської мови: багато дослідників творчості Льюїса Керрола зазначали, що мова у його книзі — один із найголовніших персонажів.***
Ще одна деталь, «запозичена» з розділу VII, — капелюх-циліндр Капелюшника з крисами, вибагливо вигнутими у формі губ, які нагадують диван-губи з картини (а, пізніше, й інсталяції) Сальвадора Далі «Обличчя Мей Вест, яке можна використовувати як сюрреалістичну квартиру».
Авторський напис «Віяло Білого Кролика» на одному з відбитків офорта не випадковий: віяло Кролика, центрального персонажа аркуша, використане як базовий візуальний компонент, зображений повністю та фрагментарно. Як і в Аркуші 2, зменшувальне віяло дотепно показано декількома віялами, що зменшуються.
Таким чином, мінімалістська композиція містить лише кілька ретельно відібраних зображень та образів (або навіть їх фрагментів) з двох епізодів книги. Її візуальні ефекти та асоціації, разом із її структурою «хаотичного» коміксу, відтворює всю гаму станів та емоцій Аліси — і відчуття руху, і цікавість погоні за Кроликом, і страх падіння, і незручність тісноти, і навіть смакові відчуття.
____________
*Скорочення слова до однієї літери, як у написі «Б. Кролик», дуже подобалося Аксініну, він нерідко використовував подібний прийом у своїх текстах та написах на роботах.
**Таке «футуристичне» зображення — це розвиток образу Кролика, що поспішає, з Аркуша 1 серії, показаного там лише одним фрагментом.
***Для більш детальної інформації про подібності та відмінності у творчості Мауріца Корнеліса Ешера та Олександра Аксініна див: «Діалог майстрів: Ешер і Аксінін».
****Наприклад, Вістен Г’ю Оден зауважив, що у книжках Льюїса Керрола про Алісу «один із найважливіших і наймогутніших персонажів — не якась особа, а англійська мова» (Auden W.H. Today's «Wonderland» needs Alice // New York Times Magazine, July, 1962).
Літературна редакція Надії Пономаренко.