Аркуш 8 з графічної серії «Аліса в Країні Чудес»
Автори — Юрій Гіттік, Марія Щур.
У 1976-77 роках львівський художник-графік Олександр Аксінін створив серію із 8 офортів як своєрідний візуальний омаж книзі Льюїса Керрола «Аліса в Країні Чудес».
У циклі публікацій «Антиквара» йдеться про художні особливості та наративи кожного з аркушів. Запропоновані авторами інтерпретації офортів також мають за мету спонукати глядача до власного «прочитання» візуально багатоскладових та семантично насичених зображень.
Зміст
Загальний огляд серії
Аркуш 1. «Божевільне чаювання»
Аркуш 2. «Ворота в сад»
Аркуш 3. «Б. Кролик»
Аркуш 4. «Стіна»
Аркуш 5. «Морська кадриль»
Аркуш 6. «Table of Contents (Зміст)»
Аркуш 7. «Розмова з Блакитною Гусінню»
Аркуш 8. «Пробудження»
Аркуш 8. «Пробудження», 1977
Восьмий аркуш графічної серії ґрунтується на завершальному епізоді останнього розділу книги (розділу XII), в якому Аліса повертається до нормального зросту і просинається.
Як певне узагальнення її численних змін під час дивовижних пригод, основою зображення стала тема перетворення, або ж переходу до іншого стану. Образно цей мотив інтерпретується картковим будинком, який ось-ось розвалиться, та колодою карт, що розлітаються.
Дві «комірки» — фрагменти карткового будинка з аркуша 7 — у нестійкій рівновазі балансують на краєчку масивної плити, яка контрастує своєю непорушністю з хиткістю споруди й навіть маркована попереджувальною розміткою нерухомих об’єктів.
Ледь помітна маківка голови Аліси не випадково міститься у кожній з «комірок»: так міні-комікс з двох її образів — меншого та більшого — унаочнює історію змін її зросту*. «Менша» Аліса позначена чашкою з сюжету божевільного чаювання — начебто вона все ще знаходиться в Країні чудес.
 |  |
| Фрагмент аркуша 7 | Фрагмент офорта |
Передні сторони кожної «комірки» утворюють своєрідну розкриту книгу, її корінець дотепно утворений з фронтального торця та трикутника чола Аліси. Певні площини композиції вкриті орнаментом ледь помітного тексту Льюїса Керрола англійською мовою: перші абзаци початкового розділу — на гранях «комірок», а останні абзаци заключного розділу — на плиті внизу. Таким чином, тема перетворення — головний мотив цього аркуша — доповнюється образом прочитаної книги, винахідливо показаної у вигляді «книжкового» пісочного годинника, в якому «текст»-пісок майже повністю пересипався донизу — вгорі залишилася маленька частка.
Колода карт, яка в цьому епізоді книги розлітається в повітрі навколо Аліси, на офорті зображена хмарою, що нагадує ілюстрацію Джона Тенніела до цього епізоду. Клуби крихітних кульок навколо «комірок» містять ще й безліч дрібних деталей з пригод Аліси — чашки, пляшечки, їжачки, годинник, віяла, драбини, лійки, листи, свічники, комин будинку Білого Кролика, а також ініціали (АА, NS, DARA).
_________
*Раніше подібна композиція з пишноволосою жіночою фігуркою всередині шестигранної споруди вже була використана в офорті Ela.
Літературна редакція Надії Пономаренко