Творчість одеського художника Степана Рябченка належить до тих явищ, що формують простір сучасного українського мистецтва, визначають його обшири та інтенції. Естетика нового медійного мистецтва, в царині якого працює художник, не лише відкриває інші виміри творчості, а й потребує від митця особливих якостей: фантазії, відчуття простору та тих «метаморфоз зображення», що відкривають та унаочнюють дивні зв’язки між реальним та віртуальним, справжнім та вигаданим… Невипадково однією з тем, які захоплюють художника є «нова природа», де перетинаються міфи і вигадки, враження від оточуючого світу і інші, несподівані його проекції.
«Віртуальний сад»
Саме такою стала його велика серія цифрових композицій «Віртуальний сад» (2016), яка зачарувала глядачів вигадливою авторською фантазією. Кожна зі створених Рябченком віртуальних рослин, як, наприклад, «Алхімікус Запашний» чи «Зеленоступ Древоподібний», вражала особливою «вітальною переконливістю», мала свій характер та власну, написану автором, міфологію. Це був новий світ, не обмежений в часі та просторі, такий, що вимірюється лише обширами творчої уяви, незалежний від обмежень земного існування.
До речі, науковці вважають, що квіти з’явилися на нашій планеті 250 мільйонів років тому. Тобто їхня тендітність, вразливість та ніжність зберігає у собі величезний досвід природи, тримається попри всі цивілізаційні катаклізми та випробування. Тому саме через квіти — традиційний символ прекрасного, наповненого силами для життєдайного зростання — художник презентував свою модель «іншої природи»: гармонійної і складної, де все має живу індивідуальність, душу і свідомість, де виникають інші версії самої краси, де штучна сконструйованість переходить у форми «нової органіки»…
 |  |
| “Полум’яно-червоний Голчастий Стрибунець” (2016). Розмір варіюється, цифровий друк на алюмінії, плексиглас | “Світлоносний Квіткоступ” (2021). Розмір варіюється, цифровий друк на алюмінії, плексиглас |
«Чорна казка»
З 2022 року в творчості Степана Рябченка ця тема набула нових змістів. Тепер він малює свої квіти на папері бамбуковим пензликом та тушшю. Велика серія його творів має назву «Чорна казка». Події війни, постійна напруга, яку переживає митець у рідній Одесі, чиє південне святкове цвітіння руйнується смертельними обстрілами та руйнуваннями, стали основою для його нового «авторського міфу»: про величезні чорні квіти, що ростуть, буяють, лякають, про птахів, що сідають на їхні стебла, ширяють навколо, тривожно змахуючи крилами…
Чи не найдавніша тема людини і природи в цих роботах художника набуває нових образних візій. В них своєрідно поєднуються відгомони українських казок, мотиви східної каліграфії, новітнього експресивного малювання… Архетипи культури наповнюються виразною суб’єктивністю переживання, окреслюють драматичний емоційний простір, в якому художник шукає та вибудовує шляхи усвідомлення і збереження живого та життєздатного.
Властиве художнику романтичне світосприйняття, з притаманною йому естетичністю, поглядом на світ крізь мистецтво, пошуками гармонії, звучать у його динамічних, напружених малюнках виразно та безпосередньо. Зроблені то на окремих аркушах, то на великих, довгих паперових сувоях, вони розгортаються у своєрідну оповідь, де, як у віршах, один мотив, образ, фрагмент при варіюванні та повторенні обростає новими значеннями, перетворюється на виразну метафору, поетичне авторське висловлювання…
***
Дійсно, художники володіють надзвичайною здібністю переносити свої переживання у твори. Таким чином не лише наповнювати змістом та значенням імпульсивні страхи, сни, відчаї, надії, а й надавати їм візуального виразу, випускаючи їх назовні. Вони можуть бути суголосними чи — навпаки, протилежними глядацьким очікуванням. В них можна знайти підтримку, розраду, вони можуть відлякувати чи зачаровувати. Однак так чи інакше — саме мистецтво, як єдина діяльність, що властива тільки людині, несе у собі той духовний імпульс життя, що підтримує і зберігає. Поки художник працює — надія є…
Творчість Степана Рябченка, архітектора, скульптора та художника, розпочалася на початку 2010-х, і зразу ж стала надзвичайно яскравим і багатозначним явищем. Один з лідерів мистецтва нових медіа, учасник міжнародних проєктів, у своїх творах він вибудовує особливе художнє середовище, де співіснують традиційні образи культури і нові способи їхнього осмислення в сучасному світі. Проте існування у віртуальному світі нових технологій не відокремлює від реальності. Вона входить у його художній простір, промовляючи новими творами і образами.
Галина Скляренко, кандидат мистецтвознавства