Матеріал із журналу "Антиквар" #104: Українська Австраліана"
Ганна Лексіна, мистецтвознавець,
провідний науковий співробітник
Музею української діаспори
Серед українсько-австралійських художників Тимофій Мессак (1915–1998) залишається однією з найменш досліджених і найзагадковіших постатей. Попри те, що художник досить знаний в Австралії та активно представлений на сучасних аукціонах і в галереях, про його життя та творчий шлях відомо вкрай мало.
Скупі рядки в енциклопедичних довідниках на сьогодні є основним джерелом інформації про митця. Вдалося також знайти його інтерв’ю для аделаїдської газети «The News» за 28 серпня 1952 року. У ньому Мессак висловлює захоплення чистими барвами, створеними природою Зеленого континенту: «Південна Австралія — це рай для художника. Мені до вподоби її тепло та яскраві кольори…».
І справді, сонячне світло Австралії дуже відрізнялося від того, яке Мессак бачив у себе на батьківщині, у містечку Семенівка на Чернігівщині, де він народився. Хлопчик був наймолодшим з чотирьох дітей. Коли Тимофієві минуло чотири роки, його батько помер. Родина переживала тяжкі часи, особливо в період розкуркулення та колективізації: матір з дітьми вислали до Макіївки на Донбас. Але постійні поневіряння не зменшили потяг Тимофія до мистецтва.
Відомо, що в 1932–1937 роках він навчався малярству в Одесі, а в 1937–1941 роках — у Московському інституті образотворчих мистецтв (тепер це Московський державний академічний художній інститут ім. В. Сурікова). Там Мессак познайомився з Григорієм Логвином — майбутнім архітектором і видатним дослідником історії українського мистецтва. З ним художник постійно листувався, а на початку 1990‑х років, коли Україна вже стала незалежною, вони навіть зустрічалися у Києві.
У роки Другої світової війни Мессак був вивезений на примусові роботи до Німеччини. Там він розписував стіни однієї з військових фабрик на околицях Берліна. Разом з художником у таборі перебувало близько чотирьох тисяч людей. Іноді вони працювали по 10–12 годин на добу, зате потім мали жадану нагороду — можливість гуляти нічним містом аж до початку наступного робочого дня (хоча німецька столиця не була тоді безпечною: на Берлін постійно здійснювалися повітряні атаки).
Музей української діаспори
Після війни Мессак емігрував до Австралії: 30 вересня 1948 року він прибув на кораблі «Protea» до порту Мельбурна, згодом підписав дворічний трудовий контракт із владою штату Вікторія. Відведений термін пропрацював на тартаку та на заводі, де збирали автомобілі.
По завершенні контракту Тимофій Мессак оселився в Аделаїді й почав шукати роботу за фахом. Якось на очі йому потрапило рекламне оголошення: потрібен маляр. Англійською це звучало як «decorator», тож митець подумав, що шукають художника. Прийшовши на роботу, він зрозумів свою помилку і, звісно, засмутився, проте залишився працювати у надії на те, що згодом знайде собі справу до душі.
Серед небагатьох збережених документів митця — аплікаційна форма щодо зміни написання власного прізвища з Mesac на Messack, яку він заповнив у 1953 році. З огляду на обмежену кількість інформації про художника, цей, здавалося б, не такий вже й важливий документ додає ще один штрих до його біографії. У цьому ж документі згадується, що Мессак був одружений, однак імені його дружини встановити поки не вдалося, так само, як і знайти дані про його нащадків.
Живучи у великому місті, митець мріяв побувати на Фліндерс-Рейнджес — одному з найвищих гірських хребтів Південної Австралії, розташованому приблизно у двохстах кілометрах від Аделаїди. Таку ж назву має національний парк з неповторними краєвидами незайманої природи Зеленого континенту. Картин з назвами «Flinders Ranges. South Australia» Мессак написав чимало. Переважно це залиті сонцем пустельні ландшафти з поодинокими деревами чи представниками місцевої фауни — кенгуру та страусами.
Подібні місця завжди приваблювали художника й надихали на створення пейзажів.
Нерідко на його картинах можна побачити малолюдні селища (такі як Софала) з червоною, обпаленою сонцем землею, покинутими хижами серед пустелі, високими горами… Але є в нього й кілька пейзажів, що нагадують українські краєвиди — зокрема, зі ставками, біля яких мирно відпочивають домашні тварини…
Вдавалися Мессакові також портрети. Кілька років поспіль (1952, 1953, 1955) його твори відбиралися для участі у престижному австралійському конкурсі портретів «Премія Арчибальда» (Archibald Prize), а в 1964 році він здобув ще одну вагому мистецьку нагороду — «Премію Ялумба» (Yalumba Prize).
Фанера, олія. Музей української діаспори
Прикладом у творчості був для Мессака Альберт Наматьїра — відомий австралійський художник, який походив з племені арунта. Він став першим офіційно визнаним митцем-аборигеном, мав персональні виставки, продавав свої картини, а також був нагороджений коронаційною медаллю Єлизавети ІІ. Його роботи з зображенням величної та чистої природи Австралії були близькі за духом Тимофію.
У 1954 році Мессака обрали членом Королівського південноавстралійського товариства мистецтв (Royal South Australian Society of Arts), що підтверджує диплом, який зберігся до наших днів. Зауважмо, що Мессак став чи не єдиним українським художником-емігрантом, прийнятим до цієї організації.
Королівським південноавстралійським товариством мистецтв.
Музей української діаспори
Митець постійно влаштовував персональні виставки, брав активну участь у групових. У 1981 році йому пощастило представити свої картини на ювілейній виставці Гандорфської галереї (Hahndorf Gallery), де експонувалися роботи найвідоміших майстрів Південної Австралії.
Сьогодні інтерес до творчості Тимофія Мессака серед колекціонерів зростає. Показником цього є активні продажі робіт митця в Австралії, зокрема в Художній галереї Нового Південного Уельсу (Art Gallery of New South Wales), на торгах Theodore Bruce Auctions та Lawsons Auctions.
Автор: Ганна Лексіна
