В листопаді 2021 року запрацює «Цифровий архів Львівської національної галереї мистецтв імені Б. Г. Возницького». Проєкт реалізується спільно з громадською організацією «17» за підтримки Українського культурного фонду. У його межах оцифрують понад 1000 найцінніших експонатів галереї, 50 скульптур можна буде оглянути у форматі 3D моделей, крім того, ще понад 1000 творів живопису та графіки оцифрують із постійної колекції Олеського та Підгорецького замків, а також палаців Лозинського та Потоцьких, які є філіалами Львівської галереї.
Збірка музею Львівської національної галереї мистецтв імені Б. Г. Возницького є однією з найбільших в Україні й репрезентує кращі твори європейського мистецтва, зокрема Жоржа де Латура, Франсуа Жерара, Якопо Цуккі, Йогана Георга Пінзеля. Тому, аби вона стала доступною для всіх, Львівська національна галерея мистецтв розпочала її онлайн-каталогізацію. Це дозволяє презентувати не тільки широко відомі експонати, а й багато з тих, що раніше зберігались в запасниках. Займається оцифруванням громадська ініціатива MyFutureHeritage.
Користувачі зможуть здійснювати пошук у каталозі за допомогою зручної пошукової системи. Продовжить доповнюватись новими експонатами майбутній архів й надалі. Водночас відскановують експонати з колекцій філіалів Львівської галереї. Зокрема, вже були створені 3D моделі скульптур Йогана Пінзеля.
Синхронно з оцифруванням творів мистецтва проходить і їхня рестврація. Відтак у цифровому архіві можна буде побачити роботи відомого живописця епохи бароко, портретиста й автора релігійних композицій Шимона Чеховича (1689–1775). Символічно, що роботи його авторства, котрі свого часу були частиною інтер’єрів Підгорецького замку на Львівщині, після фахової реставрації стають частиною експозиційних площ ренесансного Жовківського замку, – об’єкту, який теж відроджується і відкривається для відвідувачів та гостей.
Паралельно вже більше, ніж півроку громадська ініціатива MyFutureHeritage проводить сканування Богородчанського іконостасу – одного з найцінніших пам’яток сакрального мистецтва епохи бароко, що зберігається в Національному музеї у Львові Андрея Шептицького, для створення його 3D-моделі. Іконостас створений в 1698-1705 роках для монастиря у Скиті Манявському на Прикарпатті. Його автором є Йов Кондзелевич та його майстерня, що діяла при Білостоцькому монастирі на Волині. Безпосередньо у Скиті Манявському іконостас перебував до закриття монастиря наприкінці XVIII ст. Після цього його було передано до містечка Богородчани, звідки й утвердилася його назва.
Після початку І Світової війни Богородчанський іконостас було евакуйовано до Відня, а по її завершенні він потрапив до Варшави. У 1924 році завдяки митрополиту Андрею Шептицькому, Богородчанський іконостас було викуплено і передано до Національного музею у Львові. У 1926 році, після реставрації, частини іконостаса були виставлені на постійній експозиції музею. З цієї нагоди опубліковано перше ілюстроване видання присвячене пам’ятці – «Скит Манявський і Богородчанський іконостас».
В радянський час фактично уся пам’ятка зберігалась у непристосованому фондосховищі, яким тимчасово став вірменський собор у Львові. Тож у 1990-х роках виникла потреба наступної реставрації іконостаса, і його експонування. Реставрація ансамблю завершилась у 2005 році, а від 2013 року увесь іконостас представлений в постійній експозиції музею.
Фото та джерело: My Future Heritage / Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького