“Катарсис”: скульптури Пінзеля, Олендзького та Животкова в Софії Київській

11 серпня в залах Хлібні Національного заповідника “Софія Київська” у рамках щорічного фестивалю Bouquet Kyiv Stage, який цього разу проходитиме з 27 серпня до 2 вересня, відкрилася виставка скульптур «Катарсис». Вона об’єднала роботи Йоганна-Георга Пінзеля (майстер пізньобарокового мистецтва другої половини XVIII сторіччя), його учня Франциска Олендзького та сучасного художника Олександра Животкова.

Розмежованих сторіччями художників об’єднали, зокрема, спільний вибір матеріалу для скульптур – дерево, експресивна манера виконання та звернення до релігійно-духовної тематики. Як пояснила на відкритті виставки її кураторка Тетяна Волошина, спочатку планували поєднати лише роботи Пінзеля і Животкова. Проте, побачивши в запасниках Львівської національної галереї твори Франциска Олендзького, якого вважають учнем Пінзеля, вирішили відкрити глядачам нове ім’я. Тим більше, що його скульптури концептуально та естетично якнайкраще вписалися в проєкт, й досі не демонстрували широкому колу глядачів. 

«Голова ангела» Йоган-Георг Пінзель
«Свята Анна» Йоган-Георг Пінзель

Відтак на виставці представлено дві скульптури Пінзеля «Свята Анна» та «Голова ангела» з його музею у Львові, три роботи Олендзького («Алегорична постать з дитям» та дві фігури ангелів»), а також кілька робіт Животкова останніх років, зокрема, з проєкту «Київ 2014», присвяченого подіям на Майдані.

«Алегорична постать з дитям» Франциск Олендзький
«Ангел» Франциск Олендзький
«Ангел» Франциск Олендзький

До слова, відкриватиме цьогорічний Bouquet Kyiv Stage 27 серпня масштабне синтетичне дійство «Пінзель – Животков. Поєдані музикою» у виконанні дитячого хору «Щедрик» та Антона Дегтярьова, музиканта електронного дуету Ptakh_Jung. Водночас очікується інсталяція «Древо Життя» Животкова, його роботи з серії «Врата» і серії, присвяченій текстам з «Книги Екклезіаста».

Триватиме виставка “Катарсис” в залах Хлібні Національного заповідника “Софія Київська” до 5 лютого 2022 року.

«Купель» Александр Животков
«Дерево життя» Александр Животков
«Скрижалі» Александр Животков

ЙОГАН-ГЕОРГ ПІНЗЕЛЬ

Йоган-Георг Пінзель ймовірно походженням з Чехії. Точне місце народження і навчання Пінзеля невідомо. Хоч схожість його робіт є із творами митців празької школи. У Польщу він прибув в кінці 1740-х на запрошення Бернарда Меретина для виконання різьбарських робіт в проектованих архітектором на замовлення Миколи Василя Потоцького будівлях.

Біографічні відомості про майстра майже відсутні. Його етнічне походження, місце і час народження, також обставини появи в Галичині та смерті наразі невідомі. В середині 1740-х років він з’явився при дворі магната Миколи Василя Потоцького, який став його головним замовником і патроном. 13 травня 1751 року одружився у Бучачі із вдовою Маріанною Єлизаветою Кейтовою з родини Маєвських . Від цього шлюбу мав двох синів — Бернарда (*1752) і Антона (*1759).

Протягом 1750-60-х років (переважно спільно з архітектором Бернардом Меретином) працював у Львові, Ходовичах (тепер Львівська область), Городенці, Гвіздці (нині Івано-Франківська область), Монастириську (костел Успіння Пречистої Діви Марії, також Антон Штиль), Бучачі (обидва — сучасна Тернопільська область). Для творів Й.-Ґ.Пінзеля характерна велика емоційність та динаміка, надання створеним формам життєвих рис.

1756—1757 роки разом з Яном Ґертнером виконав бічні вівтарі святого Яна де Мата і святого Фелікса Валуа в Монастирі тринітаріїв (Львів, не зберігся). За наявними документами, 24 жовтня 1762 року Єлизавета Пінзелева втретє вийшла заміж за Беренсдорфа. Отже, Пінзель, імовірно, помер до цієї дати (близько 1761 року, певно, у Бучачі).

ФРАНЦИСК ОЛЕНДСЬКИЙ

Франциск Оленський – один з найбільш загадкових скульпторів  львівського бароко другої половини XVIII століття, син львівського міщанина Анджея. Творча біографія Франциска Оленського вкладається в період між 1760-м – 1792-м роками. Працював він у різних матеріалах: вапняку, стюкко, мармурі (двох останніх львів’яни не вживали), у дереві. Традиційна липа лишається основним матеріалом майстра. Різав він круглу скульптуру і рельєф.

Розпочалася творчість Оленького тоді, коли він у бучацькій церкві св. Покрови продовжив роботи Пінзеля, не закінчені у зв’язку зі смертю останнього. Не виключено, що він і співпрацював тут разом з Пінзелем. У його роботах під наглядом Метра досить сильно відчувається вплив манери останнього.

Втративши вчителя, майстер більш індивідуалізується. Великим змінам сприяють чисельні замовлення фундаторів. Це вимагає об’єднання скульптора з іншими майстрами, використання в роботі помічників.

Якщо для приготування матеріалу, навіть об’єму майбутньої скульптури залучалася ціла майстерня, то над кожною з робіт працює і закінчує її окремий майстер. Ця характерна риса праці львівських майстрів дає можливість визначити руку самого Оленського або котрогось з його помічників, кому він доручав менш важливі елементи вівтарних ансамблів.

Скульптурне оформлення будинку №3 на площі Ринок у Львові у 1772-у році виконав Оленський, а не Пінзель, як вважалося раніше. У 1773-у році Оленський з Михайлом Філевичем виконав центральний вівтар в Успенській церкві у Львові. У наступному році скульптор уклав угоду в Підкамені з домініканцями про виконання фігурного оформлення органу. На жаль, орган знищений. 1775-о року, згідно контракту з львівським Кафедральним костьолом, скульптор зробив орнаменти над сталлями, кардинальський трон, чотири дерев’яні вівтарі біля стовпів з фігурами геніїв та серафимів у хмарах. Виконує він там і чотири фігури євангелістів. Однак вівтарі і фігури євангелістів лишилися лише на літографії Елемента 1850-о року.

Твори Франциска Оленського зберігаються в Олеському замку – відділі Львівської національної галереї мистецтв.

ОЛЕКСАНДР ЖИВОТКОВ

Народився в 1964 році в Києві в родині відомого живописця, графіка, ілюстратора і педагога Олега Животкова. Закінчив Республіканську художню школу ім. Тараса Шевченка та Київській державний художній інститут. Разом з батьком і братом Сергієм створює своєрідну «фамільну школу», характерні ознаки якої – монохромність і мінімалізм.

У 1992 році став учасником об’єднання «Живописний заповідник». Протягом 20 років його творчості характерні іконна площину і аскетичне обмеження палітри білим, чорним, коричневим і сірим кольорами.

ВИБРАНІ ВИСТАВКИ:

«Сім робіт» (2011), Stedley Art Foundation, Київ, Україна;

«20 років присутності» (2011), Інститут проблем сучасного мистецтва, Київ, Україна;

«Живописний заповідник. Версія 2008 “(2008), галерея« Боттега », Київ, Україна;

«Край прикордонний» (2007-2008), цикл виставок в Польщі і Україні.

ВИБРАНІ КОЛЕКЦІЇ:

Національний художній музей України (Київ);

Київський музей російського мистецтва (Київ);

Музей історії мистецтв »(Відень);

Галерея ВВС (Лондон);

Сумський обласний художній музей ім. Н. Онацького (Суми, Україна).

Фото: Bouquet Kyiv Stage