13 жовтня о 18:00 в галереї «КалитаАртКлуб» (Малопідвальна, 21/8) відбудеться презентація свіжого випуску журналу «Антиквар», а також вернісаж авторської графіки Олени Придувалової, яка з’явилася під час роботи над колекційною серією вкладних аркушів видання.
«Антиквар» №124: «Світ і світло Вільгельма Котарбінського» повністю присвячений дослідженню життя та творчості Вільгельма Котарбінського, чия творча біографія була пов’язана з Києвом понад 30 років. До масштабного проєкту долучились автори з п’яти країн, де жив та працював художник — Польщі, України, Італії, Білорусі, Росії. Це перше об’ємне видання про художника і найбільший за обсягом випуск (200 сторінок) за всю історію «Антиквара». Робота над номером тривала півтора роки. Попри повну відсутність архіву митця, який розсереджений у приватних колекціях та державних архівах різнизних держав, авторами проєкту зібрані унікальні матеріали про Вільгельма Котарбінського, більшість з яких будуть оприлюднені вперше.
Ініціаторкою створення тематичного номеру, запрошеним редактором випуску та меценаткою проєкту стала магістрант Інституту історії мистецтва Варшавського університету Олександра Пеліховська.
«Вільгельм Котарбінський – постать знакова і феноменальна досі. Католик, який розписував православний храм. Поляк за походженням і патріот незалежної Польщі, який з серця Європи приїхав до Російської імперії і налагоджував в Києві культуру художніх виставок та мистецького життя. Художник, який розписував особняки олігархів і не побоявся тиражувати маленькі чорно-білі поштівки для простих міщан, які любили і колекціонували їх. Він був і лишається символом, який доводить, що талант і творча пристрасть здатні перейти суспільні та політичні бар’єри і об’єднувати людей силою мистецтва» – наголошує Олександра Пеліховська.
Уперше партнером тематичного випуску «Антиквара» виступив Музей Ханенків, надавши безпрецедентну можливість фотозйомки стелі «Червоної вітальні», розписаної майстром. На замовлення Богдана Ханенка у 1890–1893 роках художник виконав 26 картин, що склали живописний декор «Червоної вітальні». З дослідженнями інтер’єрів цієї зали Музею Ханенків, також можна буде ознайомитись на сторінках видання.
«Дуже київський і дуже міжнародний, дуже меценатський і геть увесь у серафимах і херувимах, цей випуск знаменний ще одним піонерським починанням — омажем Котарбінському від київської художниці Олени Придувалової. Монохромна графічна алюзія на старовинне фотозображення серафимів у парусах малих куполів Володимирського собору римується з сучасним фото на нашій обкладинці. А розписані вручну друковані вкладні аркуші лімітованого накладу — своєрідне вітання не лише Котарбінському, а й авторові першої фотозйомки цих розписів Генріху Лазовському, знаменитому ще й тим, що він першим з київських фотографів почав розфарбовувати чорно-білі знімки», – зауважує головний редактор журналу Ганна Шерман.
Серафими у парусах малих куполів Володимирського кафедрального собору 
Ескіз омажу Олени Придувалової
На вернісажі Олени Придувалової будет представлена саме серія творів, що народилася під час роботи художниці над створенням омажу Вільгельму Котарбінському. Прообразом послугували зображення Серафимів у парусах малих куполів Володимирського кафедрального собору, які прикрасили й обкладинку свіжого номеру «Антиквара».
«Головною «точкою стикання» став Київ. З цим містом пов’язано все, чим я займаюся як художник, воно є темою переважної більшості моїх робіт. Щодо Котарбінського, то для мене це — київський міф. І мій особистий міф теж, бо в ньому поєдналися спогади про дитинство, про бабусю, котра жила на вулиці Франка навпроти Володимирського собору. Я приїздила до неї з Дарниці — зовсім іншого, промислового, району, і вона годинами розповідала про Київ, яким його знала: про тодішніх людей, церкви, базари, кафешантани… Це була якась інша реальність, анітрохи не схожа на сіре радянське буття. Завдяки тим розмовам я занурювалася в незнайомий дивний світ, у міф, де, мабуть, і залишилася на все життя», – розповіла Олена Придувалова.