Сигнальні примірники спецвипуску журналу “Антиквар” №124: «STO LAT PAMIĘCI» презентували на відкритті дослідницького проєкту “Історичні світи. До 100-річчя пам’яті Вільгельма Котарбінського” в Музеї Ханенків. Нагадаємо, що номер присвячено відомому живописцю та графіку Вільгельму Котарбінському (1848—1921), який народився в Польщі, удосконалював майстерність у Римі, виставлявся у Санкт-Петербурзі, працював у Києві, жив у Мінській губернії і знайшов спокій на київському Байковому цвинтарі. Видання №124: «STO LAT PAMIĘCI» та спецвипуск, що приурочені до сторіччя пам’яті Вільгельма Котарбінського, незабаром надійдуть у друк.
Презентація номеру, присвяченого Вільгельму Котарбінському, саме у Музеї Ханенків стала безперечно символічною, оскільки спадщина митця у колишньому особняку Ханенків представлена ансамблем монументально-декоративних творів у «Червоній вітальні», яка оформлена у стилі неоренесанс. На замовлення Богдана Ханенка у 1890–1893 роках художник виконав 26 картин, що склали живописний декор зали. Перед Котарбінським постало непросте завдання: поєднати власні композиції з центральним панно на стелі «Амурчата бавляться» Ганса Макарта, яке є домінантою декору. Роботу Богдан Ханенко придбав у Відні та привіз до Києва. Складність полягала ще й у тому, що свої історичні оповіді на стінах Котарбінський мусив «вкласти» у специфічний фризовий формат, що мав певні обмеження і до того ж переривався в декількох місцях декоративними елементами, що були частиною оздоблення дверних отворів. Щоб створити настільки чіткі художні фрагменти, художник вимірював стелю й робив попередні креслення.
До речі, завдяки новій системі освітлення стелі, яку розробили і встановили спеціально до проєкту “Історичні світи. До 100-річчя пам’яті Вільгельма Котарбінського”, чи не вперше за багато років, відвідувачі музею мають можливість не тільки детальніше розглянути центральну частину декоративного ансамблю, а й зображення з його закутків, які раніше геть не привертали уваги екскурсантів. За часів Ханенків такої проблеми не було, адже “Червона вітальня” освітлювалася природним денним світлом, який згодом замінили на штучне, аби не зашкодити картинам.
Водночас, упродовж двох місяців, що триватиме проєкт, відвідувачі мають можливість точніше відчути, якою була атмосфера “Червоної зали” наприкінці ХІХ століття. На цей час в ній експонуватимуть два декоративні панно Котарбінського – «Жінка з голубами» та «Жінка з глеком», що з 1938 року зберігаються в Національному музеї «Київська картинна галерея». Раніше вони розміщувалися під аркою, на місці сучасних чорно-білих фоторепродукції, і були єдиною частиною декоративної композиції простору.
Докладніше з дослідженнями про інтер’єр “Червоної зали” Музею Ханенків, можна ознайомитись безпосередньо на виставці з інформаційних стендів за QR-кодом, а також на сторінках журналу “Антиквар” №124 в матеріалах Олександри Сакорської та Олени Живкової.
Попри те, що Вільгельм Котарбінський майже півжиття прожив у Києві, після його смерті пам’ять про нього пішла у забуття на багато десятиліть. Ще 10 років тому ім’я художника було відомим винятково в професійних колах. Більше того, не існувало майже жодної україномовної літератури про нього. Тож лише за останні роки, завдяки дослідницьким розвідкам мистецтвознавців й істориків, інтерес до Котарбінського почав зростати й серед поціновувачів мистецтва. Примітно, що чимало з цих відкриттів знайшли відображення на сторінках попередніх випусків журналу “Антиквар”.
Журнал «Антиквар» №124: «STO LAT PAMIĘCI» – це перше об’ємне видання, повністю присвячене такій різнобічній особистості як Вільгельм Котарбінський. До його створення долучилися автори з п’яти країн, де жив та працював художник. Зокрема, це Валентина Фьорито, Василь Ульяновський, Олена Андріанова та Світлана Біскулова, Олександра Сакорська та Олена Живкова, Надія Усова, Віктор Доскалюк, Дар’я Добріян, Марина Дроботюк, Олена Мокроусова. Запрошеним редактором випуску стала ініціаторка та меценат проєкту магістрант Інституту історії мистецтва Варшавського університету Олександра Пеліховська. Попри повну відсутність архіву митця, який розсереджений у приватних колекціях та державних архівах різнизних держав, авторами проєкту зібрані унікальні матеріали про Вільгельма Котарбінського, більшість з яких будуть оприлюднені вперше.
На головному фото – Десюдепорти «Горгона Медуза» та «Гіпнос» у «Червоній вітальні» ( В. Котарбінський)