Князі Острозькі. Європейський вимір української історії
Липень – Серпень 2017
400 грн
Доступна лише електронна версія
Цей випуск журналу «Антиквар» підготовлено до виставки «Князі Острозькі: європейський вимір української історії», організаторами якої разом із Національним Києво-Печерським історико-культурним заповідником стали Національний музей історії України, Національна історична бібліотека України, Центральний державний історичний архів України у місті Києві, Музей Шереметьєвих та Благодійний фонд «Корона князів Острозьких».
Виставку присвячено представникам давнього славетного роду України, які відігравали визначну роль в історичних процесах, що відбувалися в Східній та Центральній Європі у XV — першій половині XVII ст. У журналі зібрані матеріали відомих українських та литовських істориків, мистецтвознавців, культурологів і колекціонерів, які розповідають про внесок князів Острозьких у становлення української державності, національну культуру
та освіту, а також про представлені в експозиції пам’ятки — військові обладунки, церковні старожитності,
книги, що були видані в Острозькій друкарні, архівні документи тощо.
Особливу увагу приділено спільному українсько-литовському проекту з відтворення надгробка великого гетьмана литовського князя Костянтина Острозького в Успенському соборі Києво-Печерської лаври, де він був похований згідно із заповітом. Про етапи процесу відновлення пам’ятника розповідають українські та литовські митці, дипломати, меценати.
Завершує тематичний блок текст видатного історика та публіциста Олексія Зотикова, який акцентує найголовніше: «Независимость принесла нам потребность поиска фундаментальных основ государства — нации. И если его дух был найден в казачестве, то на роль центра сборки сознания вполне претендует Острог. И, как круг Алкуина при Карле Великом, как Оттоновское Возрождение и флорентийские гуманисты, как круг Руставели при дворе царицы Тамар, — узкий круг европейски образованных интеллектуалов при Острожском „полудворе“ стал центром нашего общего национального самосознания. В этом состоит урок всех, кто в „глубоко-барочные“ времена собирал мудрецов и давал им возможность писать и учить, печататься и спорить — под острожским небом».
Ганна Шерман, головний редактор