В Національному музеї «Київська картинна галерея» відкрилась виставка робіт одного з провідних художників українського образотворчого мистецтва середини та другої половини ХХ століття Віктора Пузиркова «Море я бачу душею». В експозиції представлені твори автора надані різними художніми музеями України з власних зібрань. Реалізовано міжмузейний виставковий проєкт у партнерстві з Національним художнім музеєм України, Херсонським обласним художнім музеєм імені О. Шовкуненка та Національною академією образотворчого мистецтва і архітектури
Віктор Григорович Пузирков (1918-1999) – яскрава постать радянського та українського живопису. Понад півстолітній творчий шлях майстра, представника соцреалізму презентують близько 100 сюжетних полотен, в яких тонко й пронизливо художник поєднав темперамент історичного живописця-баталіста і дивовижний хист чуттєвого мариніста. Морські пейзажі, до жанру якого Віктор Пузирков звернувся у пізній період творчості, є кращими здобутками української мариністики. Також художник створював яскраві натюрморти, які відображають його імпресіоністичні тенденції.
Окрім морських пейзажів, в експозиції виставки «Море я бачу душею» представлено портрети, робочі етюди та натюрморти автора, які дають уявлення про широкий і різноманітний діапазон творчості В. Пузиркова. Живописні роботи майстра є зразком високої професійної довершеності, своєрідним еталоном для художників, не одне покоління яких вийшло з керованої ним навчально-творчої майстерні в Академії образотворчого мистецтва і архітектури.
Народився майбутній Народний художник України та СРСР, лауреат багатьох державних премій, а також академік, Віктор Пузирков 1918 року в Катеринославі (нані – Дніпро). Ще дитиною відчував особливий потяг до моря, його безмежності й створив перші начерки на папері, намагаючись зафіксувати свої емоції. Цей зв’язок з морською стихією визначив напрям в творчості художника на довгі роки. Батьки підтримували захоплення сина. У 18 років Віктор Пузирков вступив до місцевого Дніпропетровського художнього училища, де провчився два роки. У 1936 році він вступив до Київського державного художнього інституту, де його викладачами стали знаменитий Олексій Шовкуненко, Костянтин Єлева, Федір Кричевський, і Сергій Герасимов. Проте, Друга світова війна перервала творчий шлях художника. З перших днів Віктора Пузиркова мобілізували на фронт до кавалерійської дивізії. Художника-солдата важко поранили під Каневом. Після виписки з госпіталю в 1942 році він вирушив до Самарканда, куди евакували Київський художній інститут. Фронтові малюнки, особисті враження і переживання стали міцною основою для написання численних полотен.
Закінчивши Київський художній інститут у 1946 році, Віктор Пузирков почав брати участь у республіканських, всесоюзних і міжнародних художніх виставках. В 1948 році він починає викладати в рідному інституті, триватиме його педагогічна кар’єра до останніх днів життя, 1999 року.
Серед його найвідоміших робіт: «Нескорені» (1946), «Чорноморці» (1947), «Вистояли» (1963), «Прибій», «Вони воювали за Батьківщину» (1977), «Тиша», «Після шторму », триптих« Леся Українка»(1979), «У рідного порога» (1980), «Попереду світ» (1984), «Сонячний прибій» (1988). Сьогодні твори Віктора Пузиркова представлені в колекціях Національного художнього музею України, Дніпропетровському художньому музеї, Національному музеї українського мистецтва імені Андрія Шептицького (Львів) в безлічі інших музеїв, галерей та приватних колекцій за кордоном.
Фото: Wikipedia
Джерело: Ra Gallery