У двох паризьких музеях – Національному музеї Пікассо та Музеї Родена – до січня 2022 року експонується виставка «Пікассо-Роден». Проєкт діє паралельно у двох згаданих інституціях й загалом в ньому представлено понад 500 експонатів, зокрема, кераміка, скульптура, живопис, малюнки, фотографії та архівні документи кожного з митців. Таким чином куратори підкреслюють взаємозв’язок у роботах Огюста Родена та Пабло Пікассо, які представляли різні покоління.
Головне завдання подвійної експозиції – демонстрація відмови від академічної традиції та новаторського підходу обох художників, а не лише підтвердження того, що Пікассо надихався творчістю старшого колеги. Експозиція в Музеї Родена досліджує кризу художньої репрезентації, яка сталася на початку ХХ століття, а Музей Пікассо фокусується на реформаторському підході майстрів до традиційних матеріалів та технік.
На початку творчої шляху, Пікассо відкрив для себе творчість Родена, в 1900 році відвідавши його ретроспективу, яка проводилася в павільйоні на площі Альма в рамках Всесвітньої виставки в Парижі. Поза написаної Пікассо в 1902 році “Жінки, що сидить” частково повторює положення “Мислителя”, над яким Роден працював у період з 1880 по 1882 рік. Інші найбільш помітні пари пов’язаних творів, що увійшли в експозицію, – багатофігурні «Брама пекла» Родена та «Герніка» Пікассо, а також гіпсова версія роденівської скульптури «Поцілунок» та картина Пікассо з такою самою назвою.
Обидва художники часто зверталися до того самого образу, навмисно надавали своїм роботам незавершений вигляд, займалися асамбляжем і навіть колекціонували одні й ті речі. При цьому іспанець називав Родена несправжнім авангардистом та намагався дистанціюватися від порівнянь з ним.