«Музейний простір і всесвіт особистості Федора Ернста»

10 листопада в Національному музеї історії України відкривається виставка до 130-річчя від дня народження видатного мистецтвознавця, пам’яткоохоронця та музейного діяча Федора Ернста. Її експозиція розкриває трагічну долю науковця та демонструє частину врятованої ним культурної спадщини.

Творче життя Федора Ернста припало на складний період української історії. Внаслідок бойових дій у роки Першої світової війни, Української революції, а також через незаконне примусове вилучення московською владою культурних цінностей під час масових кампаній 1920–1930-х років український народ втратив багато пам’яток архітектури, музейних та приватних колекцій, старовинних садиб, бібліотек, окремих творів мистецтва. Намагаючись захистити культурну спадщину, Федір Ернст брав участь у роботі Комісії з реставрації Софійського собору. Разом із Данилом Щербаківським науковець рятував від нищення церковні предмети, зокрема, виготовлені на Києво-Межигірській фаянсовій фабриці. Ці пам’ятки можна побачити на виставці «Рятував від небуття. Музейний простір і всесвіт особистості Федора Ернста».

Федір Ернст був одним із засновників «Товариства студіювання мистецтв» в університеті Св. Володимира, яке виникло у травні 1917 року і проіснувало півтора року. За цей час Товариство провело близько 40 відкритих зібрань, на яких прочитано до 60 доповідей, – і це в умовах революції і початку громадянської війни! Зокрема, в рамках Товариства організували першу в Києві серію популярних лекцій під загальною назвою „Мистецтво та старовина Києва”, які, за словами Ернста, збирали навесні 1918 року численну аудиторію. 

Керуючи художнім відділом Всеукраїнського історичного музею імені Тараса Шевченка (1923–1933), Федір Ернст суттєво поповнив його колекцію – зібрав понад 5 тисяч картин. На виставці представлять частину з них, зокрема – роботи Тараса Шевченка і Георгія Нарбута, а також портрети українських гетьманів. Частину цих мистецьких скарбів повернули в Україну з РСФСР у 1929 році.

Федір Ернст відіграв велику роль у збереженні предметів із колекції відомого українського колекціонера Оскара Гансена. Унікальні речі із цього зібрання також стануть частиною експозиції.

Наприкінці 1920 х років науковець обґрунтував ідею заповідника «Київський акрополь», який мав об’єднати Софійський собор, Десятинну, Георгіївську та Андріївську церкви, Михайлівський монастир та зберегти від руйнування Хрещатик. Цей задум не вдалося втілити в життя. Багато пам’яток архітектури в Києві в 1930-х роках знищили. 

23 жовтня 1933 року Федора Ернста заарештували за звинуваченням у контрреволюційній діяльності. У 1933-1937 роках він відбував ув’язнення у виправних таборах на Біломоро-Балтійському каналі, створив музей його історії в м. Повенці, музей будівництва каналу Москва-Волга в м. Дмитрові (завідував музеєм 1936-1937). В 1942-му Федора Ернста розстріляли.

Кураторка виставки – наукова співробітниця Національного музею історії України Олена Кохан.

Проєкт реалізований у  співпраці з Національним музеєм Тараса Шевченка, Національним художнім музеєм України, Інститутом археології НАН України, Інститутом рукопису Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського, Державним архівом Київської області.

Виставка «Рятував від небуття. Музейний простір і всесвіт особистості Федора Ернста» буде відкрита на третьому поверсі у 23-й залі. Відвідувачі зможуть її оглянути за попереднім записом з 10 листопада за умови наявності Covid 19 – сертифікатів. Виставка триватиме до 9 березня 2022 р.