Друга половина ХХ століття в українському мистецтві позначилася творчістю яскравих та самобутніх художників. Період з відлиги до Незалежності має особливе значення, оскільки фактично, внаслідок об’єднання Східних та Західних земель,що відбулося у 1939 та 1944-1945 роках, Україна почала розвиватися в єдиному національно-суспільному просторі. Свій двотомник «Українські художники: з відлиги до Незалежності» відома мистецтвознавиця Галини Скляренко присвятила видатним українським митцям, які своєю творчістю окреслили спрямування вітчизняного мистецтва другої половини ХХ століття, яке можна окреслити кінцем 1950-х- початком 1990-х років.
У двох томах мистецтвознавиця ґрунтовно аналізує творчий шлях, естетичні та світоглядні уподобання двадцяти двох знакових художників, що працювали у різних видах мистецтва: живописі, графіці, скульптурі, фотографії, концептуальних практиках та ін. А саме: Тетяни Яблонської, Валерія Ламаха, Алли Горської, Михайла Грицюка, Анатолія Сумара, Якима Левича, Ференца Семана, Вагріча Бахчаняна, Федора Тетянича, Сергія Пустовійта, Олега Соколова, Єлизавети Кремницької, Павла Бедзіра, Юрія Луцкевича, Люсьєна Дульфана, Олександра Аксініна, Віктора Марущенка, Леоніда Войцехова, Флоріана Юр’єва, Анатолія Степаненка та Бориса Михайлова.
Цікаво, що розповіді про персоналії вибудувані таким чином, аби читач мав можливість виразно реконструювати образ художніх процесів епохи загалом, з його протиріччями та ідеологічними коливаннями, та прослідкувати етапи мистецького поступу. Отож, разом вони складають строкату мозаїку вітчизняного образотворчого мистецтва другої половини ХХ століття.
Показовим є те, що про деяких художників Галина Скляренко пише чи не вперше в історії українського мистецтвознавства. Аби реконструювати та проаналізувати їхню творчість, дослідниця багато працювала в архівах Києва, Харкова, Одеси, Львова та Ужгорода. Неабияк допомогло особисте знайомство з деякими художниками. Загалом же мистецтвознавиця вважає, що образотворче мистецтво другої половини ХХ століття нині залишається менш дослідженим, аніж творчість модерністів початку століття.
«У книзі я порушую проблеми жорсткого розділення українського радянського мистецтва на офіційне та неофіційне. На мій погляд, воно не відповідає дійсності. Адже чимало митців, які нині, з дистанції часу, виглядають надзвичайно потужними й значущими для нашого мистецтва, свого часу були обділені увагою критиків, бо не вписувались в офіційні норми. З іншого боку, значні художні явища та важливі тенденції формувалися і у цілком « офіційному» мистецтві, адже протягом десятиріч виміри радянського мистецтва зазнали суттєвої еволюції, так чи інакше інтегруючи різноманіття авторських індивідуальностей. Крім того, загалом найчастіше писали про тих, хто жив у Києві. Митці, які працювали в регіонах,збебільшого залишились поза інтересом критиків та мистецтвознавства», – зауважує Галина Скляренко.
Цікавою книга «Українські художники: з відлиги до Незалежності» буде не тільки дослідникам істориків мистецтва, а й всім, хто цікавиться ним загалом. Придбати її можна в магазині видавництва «ArtHuss».