Колекція робіт Ольги Рапай, що знаходилася в росії, незабаром повернеться в Україну, у Київ. Про це редакції «Антиквару» розповіла Катерина Рапай, донька художниці.
Катерина Рапай в юні роки поїхала навчатися до Санкт-Петербурга (тоді ще — Ленінграда). Спочатку вона дуже сумувала за Києвом, за усім, що її оточувало в рідному місті, тож за кожної нагоди приїжджала додому, і досить часто її провідувала мама — художниця Ольга Рапай.
«Щоразу мама дарувала мені якісь маленькі речі, які легко взяти з собою і легко перевозити з місця на місце (адже в Ленінграді у нас не було власного житла, я жила в різних орендованих квартирах). Це були дрібнички — наприклад, чашка для кави, якась ваза, скульптура тощо — вони допомагали мені жити, “розфарбовували” мої будні», — розповідає Катерина Рапай.
Пані Катерина з ніжністю згадує, що виросла серед робіт мами — вони були в майстерні, вдома, їх часто дарували знайомим, — тож ці роботи були частиною її життя, її середовищем.
У 80-х роках Катерина Рапай вийшла заміж у Ленінграді. Хоч часто приїжджала до Києва, у Києві народила сина, проте продовжувала жити там, у росії. А мама далі дарувала свої роботи, колекція збільшувалася і ставала частиною життя для сім’ї.
У 2012 році Ольга Перецівна Рапай померла. А у 2014 році почалася війна — росія напала на Україну.
«Я дивилася на мамині роботи і бачила їх по-іншому. Вони для мене стали “біженцями” з України. Зокрема, одна з моїх найулюбленіших робіт — жінка, що несе в руках свого півника і веде козу. Я дивилася на неї і бачила те, що відбувається в Україні», — згадує Катерина Рапай.
За кілька років Катерина Рапай вирішила повернутися в Україну, у Київ. Квартиру у Санкт-Петербурзі продали, але в Росії залишилися роботи Ольги Рапай.
«Знайшлося троє людей, які допомогли нам зберегти і вивезти роботи. Це дочка мого чоловіка, наша близька подруга і син мого чоловіка (він також вже назавжди виїхав з Петербурга, з росії, разом з родиною). Вони зробили усе необхідне: запакували кожну річ, оформили документи і вивезли колекцію за кордон, у Європу. Пройшло вже досить багато часу, проте склалося так, що колекція досія не в Україні, “біженці” усе ще в дорозі додому», — розповідає пані Катерина.
Втім, незабаром ця колекція творів Ольги Рапай таки повернеться до Києва. До міста, в якому були створені роботи, в якому люблять і цінують творчість Ольги Перецівни. Катерина Рапай з нетерпінням чекає на це зібрання маминих робіт і планує влаштувати виставку творів-«біженців» невдовзі після їхнього повернення.
Додаткова інформація
Ольга Перецівна Маркіш-Рапай (1929-2012) — українська скульпторка. Народилася у Харкові, працювала на Київському експериментальному кераміко-художньому заводі, а згодом — на творчій роботі при Художньому фонді України.
Більше про життя і творчість Ольги Рапай читайте у журналі «Антиквар» № 130.