З 14 до 21 лютого у київській студії Psarnya (вул. Костянтинівська, 71) проходитиме виставка Добрині Іванова «Серія 1.Серія 2».
В експозиції — дві серії робіт, що демонструють різні підходи до візуального дослідження пам’яті та простору.
«Серія 1» поєднує фотографію та графічні елементи. У контексті сучасності роботи читаються як роздум про стійкість культури перед лицем руйнувань, де бібліотеки та знання символічно протистоять хаосу.
«Серія 2» представлена монохромними фотографічними відбитками 2024 року. Роботи демонструють перехід від розмитого міського пейзажу до більш інтимних зображень людського тіла, де форми розчиняються в зернистості фотографічного процесу. Технічні особливості аналогового друку підкреслюють матеріальність моменту, а градації сірого створюють відчуття часової дистанції. Серія досліджує межу між абстрактним і конкретним, де знайомі форми трансформуються в текстури, а тіло стає ландшафтом.
В обох серіях прослідковується тема пам’яті, присутності та сприйняття, створюючи медитативний простір для рефлексії. Технічні прийоми — від графічної прозорості до фотографічної зернистості — слугують інструментами для дослідження крихкості збереження інформації та трансформації особистого досвіду у візуальну поезію.
«У моїх роботах я досліджую крихкість пам’яті та її матеріальне втілення. Для мене важливо зафіксувати той момент, коли особистий досвід балансує на межі між присутністю та зникненням. Використовуючи різні техніки — від аналогової фотографії до графічних накладань — я намагаюсь створити візуальну археологію моментів, які постійно вислизають. Книжкові полиці під горою, розмиті силуети міста, фрагменти тіла — це все спроби зберегти те, що неминуче трансформується часом. В епоху, коли цифрові технології обіцяють вічне збереження інформації, мене особливо цікавить матеріальність пам’яті, її текстура, зернистість, те, як вона може бути одночасно чіткою і невловимою», — розповідає Добриня Іванов.
Текст і фото організаторів виставки