Інна Каленська
У київському молодому мистецькому просторі Avangarden Gallery триває виставка “Сміливість. Зроблено в Україні”. Це групова виставка, присвячена творчості виключно українських художників, які створили свої роботи переважно під час війни.
Avangarden Gallery, як і більшість київських галерей, нині намагається популяризувати українське мистецтво, фіксуючи події, що відбуваються, та реакції на них. Це важлива складова процесу колективного переосмислення теми війни, що надалі, очевидно, призведе до еволюції поглядів на мистецтво, яке ми сприймаємо як “мистецтво воєнного часу”.
Виставковий проєкт апелює до українського вислову “Воля бути вільним”, що віддзеркалює нашу спільну ідентичність, попри її внутрішню різнонаповненість. Війна підводить до її коригування та, частково, скріплення, але не скасовує інших опцій. Багатошаровість, наявність альтернативних чи контроверсійних поглядів, відсутність гострої необхідності слідувати за чимось одним, як усталеним ідеалом, — це варіативності, що не заважають органічному розвиткові української суспільної ідентичності.
У виставці беруть участь, переважно, молоді українські художники, у яких не викликає почуття відрази розташовані поруч із баром або обперті об колону мистецькі роботи на підлозі. Avangarden завжди був простором із баром та галереєю, що співіснують поруч. Наразі в галереї також продають невеликі постери і листівки, соєві свічки та сухоцвіти, відсоток від реалізації яких спрямують на благодійність. Сучасне мистецтво воєнного часу цілком вписується в буденність, невіддільну від нашого життя.
Подібне поєднання мистецтва з комерцією дуже влучно характеризує нинішню систему ринку та її перцепцію. Самі роботи на виставці відповідають тому часу, коли все дуже швидко змінюється. Про це свідчить те, що автори створювали свої роботи не роками, а за місяць, тиждень чи навіть день.
Сестри Фельдман представили у проєкті три роботи — “Magic”, “Victory” та “Spirit”. Остання з них — це об’єкт, ворота з графіті-алюзією на українську дівчину, яка плаче та намагається вгамувати гул думок через дух. Розташована напроти інших двох робіт, вона наштовхує на думку про апофеоз війни та перекликається з назвою виставки. Дух, воля, вільність, свобода стали синонімами у лоні суспільної ідентичності воєнного стану, хоч ми можемо і не помічати внутрішніх пертурбацій.
Категорію ідентичності залучає до своєї роботи і Тетяна Бабчук. Її гобелен під назвою “Зіткана ідентичність” підкреслює одночасну різність та єдність, яка не змушує зупинятися на чомусь одному, а навпаки підтримує свідомий вибір. Матеріали були обрані аналогічним способом. Вони відрізняються за типом, кольором, текстурою, товщиною, до чого також додана фарба.
Діджитал робота “Якби президент України був Маріо”, що транслюється на екрані IPad, має сенс під час процесу її відтворення. Сюжет відсилає до легендарної гри Маріо, яка була популярна у 2000-х роках. FAT TONY іронізує та у форматі гри робить мем як вічне повернення до наболілих тем.
(2022 р.)
Дмитро Федієнко створює невелику скульптурну кераміку у вигляді бюсту “гопника” із цигаркою в одній руці та коктейлем Молотова в іншій. Метажарт з одного боку та “Ранкове смузі” — з іншого.
Частина мистецьких робіт відзначена дегуманізованим зображенням. Однак “Сміливість. Зроблено в Україні” — історія про інший формат. У переважній більшості концепт робіт відсилає до конкретної теми, жарту чи ситуації, що відбулись після 24 лютого.
Продукування ідей на тему війни — це ранкова, денна та вечірня боротьба, у якій культурний фронт не формує опозицію економічному чи політичному колам. Сміливість бути вільним надає можливість відмовлятися від одного, а натомість підтримувати щось інше. Слова про єдність — не просто слова. Це те, що відбувається в суспільстві тут і зараз.
Фотографії в матеріалі — Інна Каленська