З 12 до 16 січня у Dovzhenko Centre проходитиме мультимедійна виставка, присвячена відомому «Щедрику» Миколи Леонтовича, що став інструментом української дипломатії початку ХХ століття й з часом перетворився на різдвяний гімн багатьох країн світу. Мовою сучасного мистецтва, через використання звуку, проєкцій, анімацій, кінетичних об’єктів, глядачі побачать історію, а також точки перетину музичної композиції з історією України та світовою культурою.
Сьогодні відомо понад 1000 варіантів «Щедрика». Інтерпретації впізнаваного мотиву охоче співають діти, виконують церковні та світські хорові колективи, використовують у фільмах та рекламі. Уперше «Щедрик» Миколи Леонтовича прозвучав на Різдво у грудні 1916 року. Її виконав хор Київського університету, де працював композитор. Свою композицію він створив на основі дохристиянської пісні «Щедрик, щедрик, щедрівочка…», яку виконували навесні, коли, згідно з давнім календарем, і наставав Новий рік. До першого виконання Леонтович аранжував твір понад 10 років. Перша редакція «Щедрика» з’явилася 1910 року.

У 1919 році диригент Олександр Кошиць узяв «Щедрика» в репертуар Української Республіканської Капели для світового турне, яке протривало до лютого 1924 року. Проєкт було ініційовано головою Директорії УНР, головнокомандувачем Української республіканської армії Симоном Петлюрою. Український музичний колектив мав прорвати російську інформаційну блокаду в Європі і презентувати світовій спільноті унікальну українську культуру.

За цей час Українська Республіканська Капела дала концерти в сімнадцяти країнах світу. Світове турне української мелодії тривало впродовж 1919-1924 років. «Щедрик» лунав у кращих концертних залах Чехословаччини, Австрії, Швейцарії, Франції, Бельгії, Нідерландів, Великої Британії, Німеччини, Польщі, Іспанії, США, Мексики, Бразилії, Аргентини, Уругваю, Куби та Канади. Прем’єрний концерт відбувся 11 травня 1919 року у Національному театрі Праги. Та навіть, коли у Західній Європі пісня Леонтовича вже стала своєрідною візитівкою України, композитор продовжив удосконалювати колядку, остання редакція якої датується 1919 роком.
У англомовній версії «Щедрик» уперше прозвучав у березні 1936 року в Нью-Йорку в «Madison Square Garden» під час американського з’їзду вчителів музики у виконанні хору під орудою американського диригента українського походження Пітера Вільховського. Саме він написав англомовний текст до української колядки, перетворивши її на американську «Carol of the Bells». 21 листопада 1936 року Вільховський зареєстрував відповідний патент у компанії «Carl Fisher». Відтоді український «Щедрик» поволі втрачає статус українського.
Діятиме Щедрик. Виставка/Shchedryk. Exhibition 12-16 січня в Dovzhenko Centre.
Фото: з відкритих джерел