Події до 125-річчя NAMU (Національного художнього музею України)

Відому будівлю київського «музею з левами» відкрили у 1899 році як Міський музей старожитностей і мистецтв. Це був спільний дім для трьох окремих тепер інституцій — Національного художнього музею України, Національного музею історії України та Національного музею декоративного мистецтва України.

До 125-річчя відкриття першої експозиції в музеї відбудуться події, які знову об’єднають три музеї в своєму історичному рідному домі.

З 10 жовтня до 6 грудня тут працюватимуть два проєкти, які можна буде оглянути з четверга по суботу, з 12:00 до 17:30.

«Витоки. До 125-річчя виставки до ХІ Археологічного з’їзду»

5 серпня 1899 року, з нагоди відкриття ХІ Археологічного з’їзду, Вікентій Хвойка влаштував виставку в залах другого поверху ще недобудованого приміщення Київського міського музею старожитностей і мистецтв. Вона експонувалася ще місяць після закінчення з’їзду й започаткувала зібрання сучасного Національного музею історії України.

Виставка «Витоки» презентує найзмістовнішу частину — 54 експонати (серед них артефакти трипільської культури та скіфські старожитності), які могли демонструватися 1899 року, а також надзвичайно цікаві документи, пов’язані з музейницькою роботою Вікентія Хвойки, що зберігаються в Національному музеї історії України.

Віртуальний тур виставкою 1925 року «Український портрет ХVІІ – ХХ століть»

Цей проєкт присвячений легендарній виставці українського портрету, що була розгорнута в трьох залах другого поверху нинішнього Національного художнього музею України (NAMU). Її організаторами виступили видатні науковці музею Данило Щербаківський та Федір Ернст. Вони також стали авторами каталогу, до якого увійшло 259 портретів.

Проєкт є результатом багаторічного дослідження науковців музею в співпраці з колегами з інших інституцій щодо відтворення повноцінного вигляду експозиції 1925 року. Майже усі твори з виставки вдалося не лише ідентифікувати, але й віднайти їх теперішнє місце збереження.

За допомогою нових технологій відвідувачі можуть опинитися в просторі виставки 1925 року, «рухатися» залами, розглядати експонати, знайомитися з новітніми музейними дослідженнями колекції завдяки аудіогіду та інформації до кожного твору.

Публічна програма 

Щоп’ятниці (з 18.10 до  6.12), о 16:00, в музеї відбуватимуться дискусії. Вхід вільний за умови попередньої реєстрації. Більш детальна інформація буде доступна на Facebook-сторінці музею за тиждень до події.

Наразі Україна позбавляється імперського диктату в реаліях життя, але ще залишаються певні поняття і терміни, успадковані від науки часів імперії. Дискусії об’єднають не тільки музейних науковців, а й дослідників культури, мистецтва, історії, літератури, широкого кола зацікавлених учасників. Програма відбудеться за участі Центру урбаністичних студій та Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

18 жовтня. Вступна розмова. Як змінилося поняття «національний» щодо мистецтва і щодо розуміння ролі й місця музею? В який спосіб вибудовувати наратив, інклюзивний щодо представлення національностей та децентралізований у відповідності до дійсної ситуації?

25 жовтня. Київська Русь, Україна-Русь, Литовська Русь? Проблема термінології.

1 листопада. Середньовічний період: Питання хронології та періодизації. Коли завершується доба «Київської Русі»? Коли закінчується Середньовіччя в українських землях?

8 листопада. За лаштунками формування національної української ідеї: зворотні процеси. Якою була культурна експансія імперії в Україні в другій половині ХІХ століття? Якими були інструменти імперського впливу? Як це позначилось на культурі в Україні?

15 листопада. 1920-і: «Коренізація»/ «українізація»: «національне відродження» чи національна трагедія?

22 листопада. Як говорити про кримськотатарську спадщину в контексті України? Яку термінологію та періодизацію ми застосовуємо?

29 листопада. Мистецтво другої половини ХХ століття: інерція термінології радянського мистецтвознавства. Чи було «повернення модернізму» у 1960-х? Що робити з термінами «суворий стиль», «дозволене мистецтво», «фольклоризм» тощо?

6 грудня. Підсумкова розмова. Як перегляд канону в музеї впливає на суспільство/місто/країну? Якою є роль вироблених музеєм критеріїв і методологій в ширшому контексті — публічному та академічному?

***

Усі події відбуваються в Національному художньому музеї України, за адресою: вул. М.Грушевського, 6. (Потрапити до музею можна через службовий вхід, розташований з тильного боку будівлі. Для цього музей необхідно обійти праворуч по Музейному провулку.)

Вартість відвідування виставок: повний квиток — 150 грн, пільговий (школярі, студенти, пенсіонери) — 100 грн, для військових вхід вільний.