У Києві активно приступили до реалізації проєкту зі створення першого Музею сучасного мистецтва. Появу принципово нової за типом музейної інституції ініціювала ГО «Музей сучасного мистецтва».
Міська влада таке починання підтримала й готова запропонувати локацію для розміщення музею. Очікується, що при створенні музейного закладу, враховуватимуть запити усіх груп суспільства, зокрема, інклюзивність та безбар’єрність. Фахівці мають передбачити й перспективу сімейних екскурсій, створити інклюзивний простір, умови для маломобільних груп населення, підготувати професійних екскурсоводів, продумати різновиди аудіогідів. А серед іншого — передбачити в музеї кафе, бо враховуючи світовий досвід, вони можуть стати окремим брендовим місцем.
«Де робити музей сучасного мистецтва?» – з таким запитанням до учасників хакатону, що відбувся 28 липня в Колонній залі Київської міської державної адміністрації, звернулись його організатори ГО «Музей сучасного мистецтва», незалежний офіс, орієнтований на дослідження та експерименти в площині архітектури «Форма» та інкубатора місць Placer. У дискусії взяли участь понад 60 представників мистецької спільноти, бізнесу, освіти, архітектури та девелопменту, медіа, туризму, HoReCa та IT, а також учні дитячої архітектурної студії arch4kids. Кожній з груп запропонували поміркувати, як з точки зору пересічних відвідувачів, так і крізь призму власної галузі, де найкраще створювати Музей сучасного мистецтва: в Києві, чи в іншому місті України, якщо в Києві, та в центрі, чи на околиці міста, якою має бути будівля музею: новою, чи відреставрованою.
Попередньо незалежний офіс «Форма» обрав 19 локацій, як тих, що вже функціонують і є відкритими для публіки, так і таких, які можуть бути реконструйовані та пристосовані для потреб майбутнього музею.
До 19 локацій увійшли:
- Національний центр «Український дім»
- Гостинний двір
- Національний культурно-мистецький та музейний комплекс «Мистецький арсенал»
- Пивоварний завод М. Ріхтера
- Автобусний парк №7 Дарницького району
- Будинок торгівлі на Львівській площі
- Недобудований корпус КНУТКіТ ім. І. К. Карпенка-Карого
- Комплекс Казенний винний склад №1 на вулиці Кудрявській 16А
- «Дивосвіт» на вулиці Маршала Малиновського
- Автотранспортне підприємство Виконавчого органу Київської міської ради
- Київський елеватор №1
- Лук’янівське СІЗО
- Житній ринок
- Критий ринок на вулиці Кудряшова, 1
- Кінотеатр «Кіото» на Лісовому масиві
- Ділянка за адресою Малевича 44-46
- Київська міська галерея мистецтв «Лавра»
- Кінотеатр «Братислава»
- Кінотеатр «Загреб»
Оцінювали привабливість локацій експерти за базовими характеристиками, зокрема, розташування у місті та наявна транспортна інфраструктура, класифікація будівлі за площею та навколишньої ділянки, функціональне оточення та життя масиву, а також потенціал інтеграції у туристичний маршрут.
Передбачається, що Музей сучасного мистецтва буде інституцією, яка системно працюватиме з сучасним мистецтвом, яке досі не було музеєфіковано, ґрунтовно досліджено та комплексно представлено суспільству України і за її межами. Однак хронологічні межі колекції не обмежуватимуться періодом Незалежності, до неї увійдуть твори мистецтва з ІІ половини ХХ — початку ХХІ століття. Оскільки в 1954 році кордони України офіційно з’являються на міжнародній мапі.
Важливим завданням нової інституції буде створення архіву, що міститиме інформацію про артефакти української візуальної культури, які мають історичну, архівну, культурну та художню цінності. Твори, що зберігаються у приватних, державних, музейних, сімейних, архівних зібраннях. Вони будуть віднайдені, оцифровані та представлені на сайті у відкритому доступі, оскільки будь-який твір мистецтва, що має цінність для усвідомлення сучасного художнього процесу в Україні, має бути представлений у Цифровому архіві, незалежно від того, в чиїй колекції зберігається. Окрім цього, в Музеї сучасного мистецтва передбачена широка освітня діяльність.
Фото: ГО “Музей сучасного мистецтва”
Офіційний постер хакатону: Маша Рєва та Віктор Глущенко