«Неділя», або Історія одного шедевра

Дар’я Добріян,
кандидат історичних наук

Матеріал із журналу "Антиквар"

Багато знакових речей Олександра Мурашка (1875–1919) свого часу опинилися поза межами України, а їхня доля залишалася невідомою. За останні шість років нам удалося ввести в науковий обіг чимало пов’язаних з ними фактів, але відшукати самі твори — «Карусель», «На терасі» та інші — ми так і не змогли. Завдяки щасливому випадку влітку 2017 року стало відомо про перебування однієї з таких картин — «Неділя» (1911) — у російській приватній колекції. З-поміж усіх робіт художника саме ця має найбільш насичену виставкову історію. Спробуймо відтворити її, простеживши шлях полотна від створення до сьогодні.

Картину із зображенням трьох жінок, що сидять на призьбі, Мурашко написав улітку 1911 року на хуторі Княгинине1 поблизу міста Сміла, у чотирьох верстах від села Сунки Черкаського повіту Київської губернії (нині — Смілянський район Черкаської області). Маєток, де того року живописець відпочивав з родиною, належав княгині Наталії Григорівні Яшвіль, яка разом із сестрою Софією Григорівною Філіпсон перетворила хутір на справжній мистецький осередок, організувавши там артіль народних промислів2. Для відпочинку та роботи до Княгининого приїжджали Ян Станіславський, Микола Прахов, Михайло Нестеров, Олексій Щусєв, навідувався до сестер і О. Мурашко. Усіх їх пов’язували дружні стосунки.

Вочевидь, майстер вважав «Неділю» вдалою, бо не раз її експонував. Чи не вперше картину було показано 1912 року в амстердамському Міському музеї (нід. Stedelijk Museum) на Міжнародній виставці сучасного мистецтва, що проходила з 13 квітня до 31 липня (за григоріанським календарем)3. Сама подія була вкрай важливою для культурного життя міста, адже з моменту відкриття музею в 1895 році вона стала першим міжнародним заходом, улаштованим у його стінах. Друкований каталог містив низку чорно-білих репродукцій, серед яких була й картина Мурашка (під № 631). Крім того, у виданні наводився список цін на всі експоновані твори (вони коливалися від 10–15 до декількох тисяч франків), що дозволяє зрозуміти ситуацію на тогочасному арт-ринку.

О. Мурашко. Неділя. 1911. Полотно, олія. 142×163. Приватна колекція

Мурашкову «Неділю», на наш погляд, доречно було б порівняти з картиною валенсійця Хоакіна Сорольї (ісп. Joaquín Sorolla Bastida) (1863–1923) «Хлопчики на пляжі» (1909), що нині зберігається в Національному музеї Прадо в Мадриді. Вони не лише майже однакові за розміром, але схожі також за манерою виконання. Взагалі у творчості обох митців є чимало спільних рис, зокрема у відтворенні світла. Полотно Сорольї було оцінене у 12,5 тисяч фраків, тоді як за твір О. Мурашка просили менше — 2,5 тисячі франків4. Автором найдорожчої картини на виставці був бельгійський живописець Єф Лемпулс (нід. Jef Leempoels) (1867–1935), котрий оцінив свій твір «Доля і людство» у 32 тисячі франків. У перерахунку на валюту Російської імперії це складало понад 900 карбованців — велетенську за тодішніми мірками суму. Для порівняння: хліб коштував до 10 коп., ціна річної передплати на газету «Киевлянин» (з доставкою та пересилкою) становила 12 крб.

Картину українського художника не було продано в Амстердамі, але вона не лишилася непоміченою. Про «Неділю» схвально відгукнувся відомий нідерландський журналіст і мистецтвознавець Натан Вольф у тижневику «De Kunst»5, засновником і головним редактором якого він був багато років, і — що важливіше — розмістив її чорно-біле зображення на першій сторінці видання 6.

Обкладинка каталогу Міжнародної виставки сучасного мистецтва, на якій експонувалася «Неділя». Амстердам, 1912. Бібліотека RKD
«Неділя» на першій сторінці нідерландського тижневика «De Kunst». 1 червня 1912, №227
Лист, надісланий О. Мурашку редакцією німецького журналу
«Jugend». 11 квітня 1912 р. ДАФ НХМУ, ф. 12, од. зб. 72, арк. 1

Невдовзі після повернення з Нідерландів полотно прикрасило експозицію V виставки картин київських художників, що проходила з 2 грудня 1912-го до 6 січня 1913 року в київському Педагогічному музеї7. У місцевій пресі з’явилося чимало рецензій, де згадувалася ця робота8. Зокрема, колишній учень Рисувальної школи Миколи Мурашка, художник і критик Григорій Бурданов писав: «Самым сильным художником на выставке бесспорно следует считать А. Мурашко. Его превосходный костюмный женский портрет, в голубом тоне, картина с девушками, сидящими на „призбе“, освещенными солнечными рефлексами, и рисунки — портреты, исполнены с перворазрядным мастерством и высокохудожественным вкусом. В противоположность художникам, которые не могут еще расстаться с влиянием их бывших академических профессоров, Мурашко вне всяких сомнений нашел себя.

В „зелено-голубом портрете“ едва откроешь бывшего репинского ученика. Скорее запад помог молодому художнику разобраться в его собственном, личном художественном вкусе»9. Автор не тільки приділив увагу О. Мурашкові в тексті, але також розмістив чорно-білу репродукцію його твору10. Аналогічне зображення було надруковано в ілюстрованому додатку до однієї з найпопулярніших місцевих газет «Киевская мысль»11.

Скляний палац у Мюнхені — місце проведення Міжнародних мистецьких виставок
Франц фон Штук. Афіша XI Мюнхенської міжнародної виставки. 1913. Друк. 75,8×61,2 (зображення), 93×86 (аркуш). Національна галерея Австралії

У 1913 році О. Мурашко вже вдруге брав участь у Мюнхенській (11-й) міжнародній мистецькій виставці (у 1909-му він дебютував з картинами «Карусель» і «На ковзанці»12). Традиційно цей захід, історія якого розпочалася 1869 року13, відбувався впродовж червня-жовтня у «Скляному палаці» (нім. Glaspalast), зведеному 1854 року за зразком лондонського «Кришталевого палацу» (англ. Crystal Palace)14. Серед сотень учасників заходу було чимало визнаних майстрів, як-от П’єр Боннар, Едґар Деґа, Ґустав Клімт, Клод Моне, Оґюст Роден, Франц фон Штук. Мистецтво Російської імперії було представлене творами Абрама Архипова, Сергія Васильківського, Степана Колеснікова, Костянтина Коровіна, Іллі Рєпіна та багатьох інших. Мурашко демонстрував тільки одну роботу — «Неділя» (1911)15, яка після закриття київської виставки знаходилася в його майстерні. Картина справила на німецьких критиків приємне враження «сяючим колоритом», тоді як у творах інших художників з Росії вони не побачили нічого нового16. У виставковому каталозі було вміщено чорно-білу репродукцію «Неділі»17, а 1914 року, незадовго до початку Першої світової війни, німецький журнал «Jugend», мабуть, уперше відтворив її в кольорі18. Зображення картини потрапило до їхнього редакційного портфеля в квітні 1912 року, бо саме тоді митцеві було надіслано листа з подякою за фотографію, зроблену під час виставки в Амстердамі19. У колекції автора цих рядків зберігається примірник згаданого видання, особливість якого полягає в допущеній друкарській помилці: під репродукцією картини О. Мурашка написано, що художник мешкає у Відні, хоча в основній частині тиражу Відень виправлено на Київ.

Відтворення картини О. Мурашка «Неділя» в журналі «Jugend». 1914. №13. Примірник із друкарською помилкою. Приватна колекція Д. Добріян

У двох джерелах повідомляється також про експонування «Неділі» на інших мистецьких заходах. Зокрема, Юхим Михайлів пише про виставку Мюнхенського Сецесіону20, вочевидь називаючи так Міжнародну виставку у Мюнхені 1913 року. А Наталія Асєєва у своєму ґрунтовному дослідженні згадує про показ картини на Віденському Сецесіоні21, однак, переглянувши відповідні каталоги за 1910–1914 роки, ми не знайшли цьому підтвердження.

З початком Першої світової війни про імпрези в Європі (а особливо в Німеччині) можна було забути, тож О. Мурашко звертає увагу на російські мистецькі столиці. У Петрограді «Неділю» вперше побачили на 43 виставці Товариства пересувних художніх виставок22, що тривала з 14 лютого до 5 квітня 1915 року. Показати у передвижників саме це полотно настійливо радив Михайло Нестеров: «Конечно приглашение выставить в Петрограде Вы используете со всей осторожностью, послав лучшее из имеющегося у Вас: Девушки“ (ідеться про «Неділю». — Д. Д.) и один из портретов были бы, полагаю, для такого выступления очень желательны»23. Мурашко прислухався до думки старшого колеги. Газета «Речь» зазначала, що його картина «приятна, хотя несколько фотографична»24.

1917 рік поклав край участі митця в московських і петроградських виставках. Відтоді в його біографії розпочався новий, винятково «український» період. У грудні 1917-го «Неділю» було продемонстровано на виставці перших професорів Української Академії мистецтва, де вона стала справжньою окрасою експозиції. Зроблена тоді фотографія впродовж багатьох років залишалася єдиним джерелом, яке дозволяло скласти уявлення про розмір твору.

Ще через п’ять років картина експонувалася під № 11 на посмертній виставці О. Мурашка (3 грудня 1922 р. — 20 січня 1923 р.)25. Мистецтвознавець Лев Дінцес писав про неї: «Но чем дальше, тем все более и более под влиянием Мюнхена сюжет отодвигается на задний план, и большое полотно „Воскресенье“ (11) уже горит под яркими лучами солнца Украины переливаясь на платках крестьянок, цветах и зелени»26. Ішлося про картину й у рецензії організатора виставки Федора Ернста27. Після завершення заходу її слід майже на століття загубився.

«Неділя» на виставці перших професорів Української академії мистецтва з нагоди її відкриття. Фото 1917р. Відтворено за: Кашуба-Вольвач О. Українська академія мистецтва. Кн. 1. Історія заснування (березень-грудень 1917). Хронологія подій. Документи. К., 2014. С. 87
Підтвердження Маргарити Мурашко щодо продажу етюда «Nature morte». 28 січня 1923р. Приватна колекція
Лист Державного музею українського образотворчого мистецтва до Кіри Іванівни Діброви, власниці картини «Неділя», щодо придбання музеєм твору. 22 грудня 1966р. Приватна колекція

І от улітку 2017 року ми дізналися від співробітників Національного художнього музею України (НХМУ), що на їхню корпоративну пошту надійшов лист від чоловіка на ім’я Павло Кирилов — тодішнього власника «Неділі», котра вже багато десятиліть зберігалася в його родинній колекції. Згодом нам вдалося отримати від пана Кирилова не лише сучасне зображення картини, дані про техніку та розмір, але й деякі відомості про її історію.

Отже, на початку 1923 року, відразу після закриття посмертної виставки О. Мурашка, вдова художника Маргарита Августівна продала «Неділю» П. А. Діброві (дідові Павла Кирилова) разом з етюдом «Nature morte», що експонувався на тій же виставці (під № 57). У приватному архіві пана Діброви відклалося підтвердження Маргарити Мурашко щодо продажу етюда28, а от аналогічний документ про походження «Неділі» було втрачено.

У самому НХМУ зберігається декілька документів 1966 року, що свідчать про переговори між тогочасною власницею картини Кірою Іванівною Дібровою та Державним музеєм українського образотворчого мистецтва (нинішнім НХМУ), зацікавленим у придбанні полотна29. З документів зрозуміло, що на той момент твір знаходився у Свердловську (нині Єкатеринбург), але з невідомих нам причин так і не поповнив державне зібрання. За словами пана Кирилова, придбані його дідом роботи разом зі своїми власниками побували в багатьох містах СРСР і зрештою на початку 1980-х «осіли» в Ленінграді, теперішньому Санкт-Петербурзі.

Отже, історію побутування «Неділі» (принаймні до 2017 року) можна вважати з’ясованою.

Додамо тільки, що через те, що існує ще одна картина «Неділя», або «Недільний день», написана на два роки раніше, свого часу виникла плутанина щодо їх місцезнаходження. У вже згадуваному дослідженні Н. Асєєвої написано, що на момент виходу книги, тобто в 1989-му, «Неділя» 1909 року (з двома жіночими фігурами на тлі пейзажу) зберігалася в ленінградській приватній колекції30. Ми припускаємо, що обидва твори зі схожими назвами могли опинитися в одному місті, хоча такий збіг здається нам маловірогідним.

Картина О. Мурашка «Неділя» (1909). Місцезнаходження твору невідоме.
Відтворено за репродукцією венеційського фотографа Томазо Філіппі.
Архівна колекція музею «Духовні скарби України»

В альбомі «Олександр Мурашко», виданому 1980 року, вказано, що місцезнаходження картини 1909 року невідоме, а полотно 1911-го зберігається у свердловській приватній колекції. Все так і було, однак названо воно там не «Неділя», а «Недільний день». Ще більшої плутанини додають ілюстративна частина (зі, схоже, просто переплутаними підписами під двома зображеннями) та перелік репродукцій, де в російській та англійській версіях обидва твори датовані 1911 роком, а в українській хоч і з’являється 1909 рік, але не як час створення «Недільного дня», а «Неділі», тобто картини, що мандрувала по виставках і врешті-решт потрапила до свердловської-ленінградської-петербурзької приватної колекції 31.

Складно знайти твір Мурашка, який би мав таке насичене виставкове життя й таку кількість відтворень, як «Неділя» 1911 року (до нього може наблизитися хіба що «Портрет Віри Дитятіної», 1910). Наведені нами нові дані, що свідчать про участь О. Мурашка у мистецьких заходах в Амстердамі (1912) та Мюнхені (1913), доповнюють не тільки її власну історію, а й наші знання про постать самого художника. Утім, згадуючи всі виставки та репродукційні відтворення картини, ми завжди мусимо додавати слово «щонайменше», адже сподіваємося, що колись історія «Неділі» збагатиться новими фактами, а в поле зору дослідників потраплять інші речі О. Мурашка, не менш важливі для розуміння його творчості.

Примітки

1 Михайлів Ю. Майстер фарби й кольориту. Життя й революція. 1929. № 10. С. 148–149, 151.

2 Северюхин Д., Лейкинд О. Золотой век художественных объединений в России и СССР (1820–1932): Справочник. СПб: Издательство Чернышева, 1992. С. 84–85.

3 Catalogus Stedelijk Museum. Internationale Tentoonstelling van Hedendaagsche Kunst. [Amsterdam, 1912]. Р. 87.

4 Ibid. P. 192.

5 Wolf N. H. De Vierjaarlijksche, Amsterdam 1912. V. De Kunst. 1912. № 227. 1 juni. P. 550.

6 Ibid. P. 545.

7 Каталог V выставки картин Киевских художников. Педагогический музей. К.: Типография К. Н. Милевского и Ко, Б.-Владим. 31, 1912. С. 15.

8 Z. Пятая выставка картин киевских художников. Киевлянин. 1912. № 345. 13 декабря. С. 3; Авратинський О. Художні вражіння (П’ята виставка картин Київських художників). Українська хата. 1912. Т. 5. С. 657.

9 Бурданов Г. Выставка картин киевских художников. Искусство: живопись, графика, художественная печать. 1912. № 11–12. С. 412.

10 Там само. С. [Б/с].

11 V выставка картин киевских художников [Репродукція картини О. Мурашка «Неділя»]. Киевская мысль. Приложение к № 346. 1912. № 53. 14 декабря. С. 35.

12 Offizieller Katalog der X Internationalen Kunstausstellung im kgl. Glaspalast zu München. München: Verlag des Zentralkomitees der X. Internationalen Kunstausstellung, 1909. S. 99, 337.

13 Спочатку міжнародні заходи організовувала Мюнхенська асоціація художників (Münchener Künstlergenossenschaft), що виникла у 1868 році. У часи Мурашка Асоціація проводила ці виставки спільно із заснованим 1892 року Мюнхенським Сецесіоном (Münchener Secession). З 1897-го міжнародні Мюнхенські імпрези відбуваються кожні чотири роки, хоча така періодичність встановилася не відразу.