Старий новий музичний тренд – вінілові платівки

«Вінілові платівки», «грамофон», «платівковий програвач»…. Відчуваєте, як повіяло ностальгією та присмаком пилу антикварних крамниць? – терміново позбувайтесь цього кліше, адже тренд на вініл стрімко помолодшав!

Мода циклічна, еволюція рухається по спіралі, а почуття дежавю присутнє в житті кожного з нас, тож недивно, що учорашнє захоплення невеликої кількості «лампових» прихильників переросло у потужний рух меломанів.  (І шукати голку для програвача на радіоринку перестало бути розвагою в стилі Індіани Джонса).

Постійні фанати є у будь-якого напрямку, який може стати захопленням, а от масовість – явище мінливе. І якраз зараз ми можемо спостерігати за стрімко зростаючим гребенем популярності вінілових платівок, аналогового звуку та ретро-естетики загалом.

Виконавці з багатомільйонною аудиторією звертають увагу вже не тільки на стрімінгові сервіси, які, до речі, представляють протилежний – цифровий бік сучасної аудіоіндустрії, а і на випуск альбомів для старого доброго вінілу. Оформлення платівок вимагає потужної фантазії та креативу, а той факт, що спеціалізовані магазини бачать різнокольорові шкарпетки частіше за дрес-кодові метелики, тематичні сторінки в соцмережах швидко збирають тисячі підписників, а володіння програвачем значно знижує рівень стресу у  друзів з огляду наближення свята і проблеми вибору подарунку – щось таки доводить.

Загалом, протистояння камерності та поширеності, якості та доступності триває у всіх площинах, але повернення у стрій платівок додає індустрії можливостей, а слухачам повертає вибір.

Тим, хто бачив вінілові програвачі лише у фільмах, а платівки –  проходячи повз стихійні барахолки або в старих шухлядах, щиро рекомендую зацікавитись відносно новим (тобто, «добре забутим старим») потенційним захопленням, а також вслухатись у  барвисті висловлення «досвідчених случахів»  щодо «детальності та «теплоти», щирості звучання  улюблених пісень на програвачі, у поєднанні із особливою затишною атмосферою, яку створюють незначні артефакти та ні з чим незрівнянний аналоговий звук…».

Текст: Ганна Горобинська, студентка ІІІ курсу композиторського факультету Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського

Фото: Pixabay