«Львів: Архітектура міжвоєнного модернізму»

Координаційно-інформаційний центр з популяризації, збереження і відновлення спадщини Львова видав фотоальбом «Львів: Архітектура міжвоєнного модернізму». Книга складається із чотирьох тематичних розділів про громадські будівлі міста міжвоєнного модернізму, багатоквартирні житлові будинки. Окремо відображено огляд вулиць та колоній з архітектурою цього часу та яскрава підбірка світлин міських вілл.

Вперше в одному виданні зібрано усі знакові будівлі модернізму у Львові, зведених у міжвоєнний період. Загалом це понад 400 фотографій будинків, кожен з яких має історичну цінність. На фасадах 30-х з них встановлено відповідні інформаційні таблички. 

В період між двома світовими війнами у Львові минула епоха пишних балів та прийомів. Новий спосіб життя диктував свої потреби, житло мало бути утилітарним і вигідним, адміністративні будівлі – практичними та логічними в користуванні. Тож зовнішній вигляд Львова поволі захоплює новий стиль, який зчинив революцію в європейській архітектурі, –  “модернізм”. Архітектори ще послуговуються традиційним репертуаром історичних форм, поступово їх спрощуючи і шукають золоту середину між традицією і новизною, що базувалася на принципах простоти та комфорту, чітких пропорціях і високій якості виконання кожної деталі. З огляду на простоту форм та відсутність декору, ця архітектура трактувалася як малоцінна, безстилева, що призвело до змін, перебудов, втрат як окремих елементів, так і будівель повністю.

Можемо собі уявити шок, викликаний появою перших модерністських будинків з плоскими дахами, гладкими тинькованими стінами без ліпнини, без нависаючих масивних карнизів з ламбрикенами, без куполів та аттиків, з великими вікнами, з балконами без кронштейнів з драконами і зміями, як це було практично все дев’ятнадцяте століття. Нову архітектуру називали диким конструктивізмом. 

Проте зміни були неминучі, адже поява нових будівельних матеріалів, особливо залізобетону, який давав широкі можливості для моделювання форми, великогабаритного скла для вікон, не могли не відобразитися в архітектурі. Міське населення збільшувалося, а отже житло треба було будувати швидко, просто і якісно.

Архітекторами львівського модернізму стали П. Тарнавецький, Т. Обмінський, В. Мінкевич, Ф. Каслєр, Р. Гермелін, Т. Врубель, Л. Карасінський Є. Червінський, З. Вардзала та інші.

В процесі реалізації проєкту «Львів: Архітектура міжвоєнного модернізму» проведено ідентифікацію, інвентаризацію та дослідження будівель епохи модернізму. Ілюструвала альбом відома дослідниця модернізму Мирослава Ляхович – авторка першого інформаційного порталу про мало вивчену архітектуру міжвоєнного модернізму у Львові. Фотоальбом створили в рамках проєкту «100 років модернізму у Львові» у партнерстві з управлінням охорони історичного середовища Львівської міської ради та Інститутом архітектури НУ «Львівська політехніка». 

Переглянути альбом