Далі та Гауді: виставки каталонських майстрів у Парижі

Імерсійні digital-виставки «Далі: нескінченна загадка» та «Гауді: архітектор уявного» в Atelier des Lumières у Парижі

Про нові виставки, присвячені творчості каталонських майстрів

Продюсерська компанія Culturespaces, відома своїми масштабними імерсійними digital-виставками в Франції, незважаючи на ковідні new normal, успішно продовжує свою роботу. Так, у 2021 році компанія відкрила музей в Об’єднаних Арабських Еміратах (Дубай), де відвідувачі наразі можуть переглянути один з найбільш відомих проектів «Ван Гог: Зоряна ніч» та «Омріяна Японія». А на 2022 рік вже заплановано відкриття нових цифрових просторів у Амстердамі та Нью-Йорку.

Для музею ж Atelier des Lumières у Парижі незмінний італійський квартет художників-режисерів Джанфранко Йаннуцці, Ренато Гатто, Массіміліано Сіккарді та музичний оформлювач Лука Лонгобарді підготував черговий вражаючий експірієнс. Цього року на стінах колишнього сталеварного заводу за допомогою 140 проекторів «ожили» творіння Сальвадора Далі. Нова захоплююча виставка «Далі: нескінченна загадка» охоплює понад шістдесят років кар’єри каталонського майстра, що розробляв і винаходив різноманітні художні стилі.

«Спокуса святого Антонія», Сальвадор Далі, 1946 рік.
«Сон, викликаний польотом бджоли навколо граната, за секунду до пробудження», Сальвадор Далі, 1944 рік.

Відвідувачів запрошують дослідити тематичний маршрут, який включає сюрреалістичні та метафізичні пейзажі художника, експоновані по всьому світу (Фонд «Гала-Сальвадор Далі» в Фігерасі, музей Далі в Флориді, музей королеви Софії в Мадриді та MoMA в Нью-Йорку). Картини, малюнки, фотографії, інсталяції, фільми та архівні зображення тут відображені та оживлені на десятиметрових стінах та на підлозі, що дає можливість дослідити кожну деталь мазків та ліній.

Виставка сфокусована на унікальній особистості художника, а також на його захопленні дивним і надприродним, і, звичайно, його дружиною та музою Галою.

Пролог до виставки зосереджено на символі, який був дуже дорогим для Далі: яйце, як символ воскресіння або минулого життя. Безліч темних уламків розкинулося по стінах Atelier des Lumières. З яйця з’являється Далі, так ніби художник відроджується. Він запрошує глядачів стати частиною його сюрреалістичного світу. Постають картини з життя Далі в Кадакесі («Дівчина біля вікна», 1925 р.), знайомство з Галою у 1929 році (тоді ще Оленою Елюар, дружиною поета Поля Елюара), театральні декорації з балету «Лабіринт» (1941 р.): величезна голова людини з тріснутим черепом, майбутній театр-музей Далі в Фігерасі.

Наступна частина цифрової композиції присвячена метафізичному сюрреалізму. В 1930 році Далі представив свій «параноїдально-критичний метод» у теоретичному есеї під назвою «Тліючий осел». Параноя стала його улюбленим підходом. Цей метод відображав невидиме через марення інтерпретації або використання подвійного образу в його роботах.

“Око часу” Сальвадор Далі

На стінах Ательє з’являється метафізичний пейзаж. Відвідувачів засліплює інтенсивне світло, й поступово з’являються рухомі тіні та силуети переосмисленої роботи «Археологічний відгомін «Анжелюса» Мілле». Одержимий цією знаменитою роботою («Ангел» Жан-Франсуа Мілле, 1857 – 1859 рр.), Далі створив нову композицію, натхненну своїм «параноїдально-критичним методом».

Кульмінацією виставки є епізоди, присвячені роботі Далі над фресками («Відкриття Америки Христофором Колумбом» (1958 р.). Ательє стає морем, по якому пливуть величезні кораблі. Та, раптом, простір захоплюють тисячі бджіл з картини «Сон, викликаний польотом бджоли навкруги граната за секунду до пробудження» (1944 р.). Полотно зображує Галу, що левітує й спить на камені. Бджола, що літає навколо неї, провокує сон Гали: все зупинилося і час зупинився. У просторі Ательє величезні гранати «народжують» величезних риб, з яких вистрибують тигри, а з тих – ще одні. На стінах музею марширують сюрреалістичні тварини – величезні коні й ряд слонів з дуже довгими та звуженими ногами, що символізують тілесні або матеріальні спокуси, яким потрібно протистояти («Спокуса святого Антонія», 1946 р. ). У даній картині об’єднані улюблені теми Далі: бажання, мрії, страх та містика. Цей епізод, як і вся цифрова виставка, відбувається під музику гурту Pink Floyd. Глибокі кольори, розширені й об’ємні форми Далі з’являються під звуки треків з легендарних альбомів, таких як The Dark Side of the Moon і The Wall, занурюючи відвідувачів у дивні та тривожні світи митців-експериментаторів. 

Художник, архітектор і скульптор, Далі також створював висококласні ювелірні вироби. Малюнки цих виробів з’являються на стінах на чорному тлі, а потім замінюються портретами, колажами та обличчям Мей Вест (голлівудська актриса та секс-символ 1920 – 1940-х). На основі фотографії актриси Далі створив сюрреалістичну квартиру: кожна частина її обличчя була частиною декору та меблів: очі стали картинами, ніс – каміном, а губи – червоною кушеткою.

Наступний епізод виставки занурює глядача в світ кінематографу – роботу Далі над фільмами «Андалузький пес» (1929 р.) разом із Луїсом Бунюелем та «Будинок доктора Едвардса» (1945 р.) з Альфредом Хічкоком (фантастична сцена, в якій фортепіано, очі та ножиці ширяють у повітрі). 

“Галарина”, Сальвадор Далі, 1945

Та простір Майстерні світла вже заповнюють найвідоміші сюрреалістичні роботи художника: «Великий мастурбатор» (1929 р.) і «Постійність пам’яті» (1931 р., більш відома як «М’які годинники»).

Війна стала частиною творчості Далі. Бомбардування Хіросіми та Нагасакі в 1945 році викликали нові джерела для натхнення художника. Далі захоплювався науками, теорією відносності та астрономією. Атомна бомба зацікавила його атомною будовою матерії. Як спадкоємець великих майстрів Відродження, Далі в цей час переосмислює сакральні фігури. Під пісню Another Brick in the Wall виставковий простір заповнюється блоками та елементами, що плавають у просторі, як атоми у Всесвіті. А згодом – «Атомна Леда» (1947–1949 рр.), в якій художник зобразив Галу в міфічному епізоді: спокушену Зевсом Леду, яку перетворили на лебедя. У цій роботі з її елементами, що левітують, основна увага приділяється законам фізики та гравітації.

Тож, більше ніж через тридцять років після смерті, Далі та його «параноїдально-критичний метод» все ще резонують сьогодні. Відвідувачі мають нагоду відкрити з сучасної точки зору галюцинації художника, мрії та марення, які він відображав у своїх творах та поринути в гіпнотичну атмосферу.

Антоніо Гауді
Антоніо Гауді
Антоніо Гауді
Антоніо Гауді

Коротка ж програма: «Гауді: архітектор уявного» – це триб’ют геніальному архітектору та його модерністським будівлям, які зараз внесені до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Виставка переносить глядачів у подорож, що охоплює мрії та реальність, починаючи від парку Гуель, будинків Бальо та Міла й до Храму Святого Сімейства. Atelier des Lumières набуває вигляду гіперболічних склепінь, косих стовпів і хвилястих фасадів, і заповнюється органічними мотивами, скляною та керамічною мозаїкою. Це уявне місто створюється під мелодії Джорджа Гершвіна та іспанські мотиви. Відвідувачі можуть спостерігати за каталонським світлом, що змінюється протягом дня. Це світло відображає духовне просвітлення архітектора, якому вдалося надати абстрактному дивовижну художню форму.

Бонусом до основної програми є EVERYTHING – це захоплюючий 10-хвилинний аудіовізуальний досвід, присвячений питанням нашого буття та пошуку нових можливостей.

Поринути в цифровий світ каталонських митців можна до 2 січня 2022 року.

Текст: Богдана Орлеанова