Драматургічний доробок Лесі Українки включає півтора десятка п’єс, сцен та драматичних поем. І хоча упродовж століття серед театральних діячів була поширеною думка про несценічність її творів, до них спорадично звертались і в театрі Корифеїв, і сучасні режисери. До недавнього часу найбагатшу сценічну історію мали драма-феєрія «Лісова пісня» та драма «Камінний господар». Утім, в останнє десятиліття українські режисери проявляють інтерес і до інших її творів. Оглянемо прем’єри, які підготували столичні театри до 150-річчя від дня народження Лесі Українки за її творами.
25 та 27 лютого в Національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка пройдуть прем’єрні покази вистави «Кассандра» за однойменною поемою Лесі Українки. До цього твору франківці звертаються не вперше. У 1970 році «Кассандру» поставив режисер Сергій Сміян. Через понад 50 років сучасну інсценізацію зробив Давид Петросян, який вже відомий своїми постановками: «Буна», «Снігова королева», «Війна», «Земля», «Крум».
Основою для створення Лесею Українкою однойменної драматичної поеми стала історія героїні давньогрецької міфології Кассандри, яка бачила жахливе майбутнє, але не змогла його відвернути. За сюжетом, Троя – в облозі, майже 10 років триває війна і лише царівна Кассандра, завдяки своєму дару провидиці, який отримала від закоханого в неї бога Аполлона, спроможна була б зупинити кровопролиття. Але через те, що вона зневажила його прихильність, Аполлон помстився їй та зробив так, аби її пророцтвам ніхто не вірив і вважали божевільною, ба більше – винною в усіх бідах.
Режисер Давид Петросян переконаний, що твір дуже сучасний і актуальний для України. «Це трагедія жінки, дар провидиці якої є найбільшим тягарем по життю. Історія пророка, який не потрібен своєму народові, породжує багато запитань. Хто є пророком в наш час і чи приймуть його люди? В еру комп’ютерних технологій дуже легко втекти до світу ілюзій. Чи здатні ми почути гірку правду? Чи потрібна нам подібна людина? Яка сама не вірить. А безвір’я не спроможне подарувати надію іншим. Знання без віри призводить до хаосу».
В ролі Кассандри глядачі побачать молоду, але досвідчену заслужену артистку України Ксенію Башу та одну з найпомітніших актрис останніх двох сезонів Марину Кошкіну. Також у виставі задіяні Світлана Косолапова, Оксана Сидоренко, Олена Мамчур, Христина Федорак, Мілана Бекова, Ганна Снігур-Храмцова, Акмал Гурєзов, Іван Шаран, Валерій Величко, Олександр Печериця, Павло Москаль, Павло Шпегун, Марина Веремійчук, Наталія Нешва, Катерина Погорєлова, Марія Рябошапка, Роман Воронін, Олег Воронько, Михайло Дадалев, Ігор Крикунов, Захар Нечипор, Дмитро Яковенко.
Крім того, 26 лютого франківці зіграють виставу «Verba» режисера Сергія Маслобойщикова за мотивами драми-феєрії «Лісова пісня». Її прем’єра відбулась навесні 2019 року. А 27 лютого на камерній сцені імені Сергія Данченка покажуть випробувану часом виставу «На полі крові» Юрія Розстального, за поемами Лесі Українки.
Театр на Подолі 25 лютого зіграє виставу «Камінний господар» режисера Івана Уривського, який вп’яте у своїй творчій практиці звертається до української класики. До цього були «Лимернівна» за Панасом Мирним у Національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка, «Украдене щастя» за Іваном Франко в театрі «Золоті ворота», «Перехресні стежки» у Львівському театрі Леся Курбаса та «Тіні забутих предків» Михайла Коцюбинського в Одесі.
І хоч прем’єра «Камінного господаря» відбулась іще торік, постановка виходить за межі театральних стін. Її відеоверсію з елементами 3D, яку створено у рамках інноваційного артпроєкту «Театр 360 градусів» вперше покажуть у кінотеатрах 15 міст України. А також в онлайн. Перший тиждень показів (з 25 лютого) пройде у мережі Multiplex, згодом долучаться також Планета Кіно (з 5 березня), Сінема Сіті (з 10 березня), мережа комунальних кінотеатрів «Київкінофільм» (з 19 березня), інші кінозали.
За розкладом сеансів можна стежити на сайті «Театру 360 градусів», у соціальних мережах проєкту, а також на офіційних ресурсах мереж кінотеатрів.
У проєкті класична вистава поєднується з новітніми технологіями: 3D-копіями акторів та декорацій. У відеоверсії, як і в театрі, ролі виконують провідні актори: Роман Халаімов (Командор дон Гонзаго де Мендоза), Даша Малахова (Донна Анна), В’ячеслав Довженко (Дон Жуан), Катерина Рубашкіна (Долорес), Володимир Кузнєцов (Сганарель, слуга Дон Жуана).
Завдяки високоякісній техніці та зйомкам кожної сцени чотирма різними камерами глядачі зможуть побачити виставу не тільки з однієї точки, а під будь-яким кутом так близько, ніби самі перебувають на сцені. Також автори «Театру 360 градусів» також зняли короткометражні документальні фільми, як проходили репетиції та процес фільмування вистави.
Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки готує ювілейний вечір за творами поетеси «Три кохання». Постановку здійснив режисер Олег Нікітін. Виставу виконують Олександра Єна, Таїсія Бойко, Ганна Гринчак, Наталя Доля, Ольга Кульчицька, Тетяна Остапенко, Дмитро Савченко, Петро Сова, Ілля Ісаєнко, Дар’я Каташинська, Владислав Мелешко, Ангеліна Симонова, Ольга Узун, Дар’я Хвостенко, Катерина Школа. Прем’єра відбудеться 26 лютого. У переддень, 25 лютого, театр покаже свою виставу-візитівку «У полоні пристрастей», яку режисер Михайло Резнікович поставив за п’єсою «Камінний господар». Цьогоріч їй виповнюється 19 років. Водночас, театр відзначає ще одну визначну дату – 80-річчя від дня присвоєння йому імені Лесі Українки.
Формація Nova Opera на чолі з Владом Троїцьким 25 лютого зіграє оперу «Re:post-опера «LE». Це дослідження простору й звуків у тісному контакті зі словом Лесі Українки. Поезію відомої авторки огортає сучасною академічною музикою в естетиці мінімалізму, доєднуючи live-електроніку та архівні записи голосу Лесі Українки. Опера поділена на мікро-сцени, що символізують різні стани видатної поетки та письменниці: від ліричного до бунтарського.
«Для мене бунтарство – це загострене відчуття сучасності. Леся Українка і люди, які її оточували: Франко, Лисенко, Драгоманов, Старицький, Пчілка, – створили відчуття державності, розуміння, що таке Україна. Вони плекали мрію про майбутню державу. Це і було певною мірою бунтарство. Коли з одного боку Росія, з іншого – Австро-Угорщина, це було утопією, що реалізувалася в Україну, яку ми маємо сьогодні. І це дивовижно», – зазначає режисер Влад Троїцький.
Прем’єра опери відбудеться у центральному атріумі Українського дому. Дійство буде доповнене світловим шоу та відеопроєкцією, що розгортатиметься на 360 градусів на всіх рівнях атріуму. У виставі звучать українська, англійська та німецька мови.
Музика: Сергій Вілка, Андрій Мерхель, Яна Шлябанська
Виконавці: Мар’яна Головко (сопрано), Анна Кірш (сопрано), Андрій Кошман (баритон), Руслан Кірш (баритон), Жанна Марчінська (віолончель), Андрій Надольський (перкусія), Олексій Кабанов (кобза, ситар, колісна ліра), Сергій Вілка (клавішні, синтезатор), Яна Шлябанська (live-електроніка)
Транслюватиме оперу на YouTube «Суспільне Культура»
Фото: офійційні сайти театрів