10-28 лютого в Національному музеї Тараса Шевченка у Києві проходитиме виставка театральних костюмів до вистав Національного академічного театру ім. Лесі Українки за творами патронеси театру. Виставку приурочено до 150-річчя зі дня народження Лесі Українки та 80-річчю присвоєння театру імені Лесі Українки.
В експозиції виставки буде представлено оригінальні театральні костюми, створені з 1939 до 2002 року для вистав за творами Лесі Українки. Більшість із них презентують 4 версії сценічного втілення філософсько-поетичної драми «Камінний господар», яка є візитівкою театру. Вперше її герої вийшли на сцену Київського державного російського драматичного театру у січні 1939 року в режисурі Костянтина Хохлова. Постановка мала успіх у публіки, хоча раніше вважалось, що жанр цієї п’єси – lesedrama, тобто лише для читання. Хохлов довів сценічність твору. В 1941-му році, до 70-річчя від дня народження поетеси, театру було присвоєно ім’я Лесі Українки. Оформив виставу 1939 року видатний український сценограф Анатолій Петрицький.
Загалом художній керівник театру Костянтин Хохлов тричі звертався до постановки цієї драми (1939, 1946, 1951), намагаючись осмислити і донести до глядачів глибину авторського задуму поетеси. В редакції 1946 року у виставі новим було насамперед оформлення сцени Моріца Уманського (декорації Анатоля Петрицького загинули під час евакуації), художньо спрямоване відповідно до головної ідеї драматичної поеми. «Камінний тягар, про який так часто говориться у п’єсі, образно переданий в оформленні».
Продовженням сценічного життя «Камінного господаря» стали постановки режисерів Миколи Соколова 1971 року та Михайла Резніковича 2002 року («У полоні пристрастей»). Художником-постановником вистави 1971 року став Михайло Улановський, художником з костюмів – Олена Кривинська.
“Камінний господар”, 1971 рік
У режисурі Михайла Резніковича та сценографії Марії Левитської вистава «У полоні пристрастей» («Камінний господар») йде вже понад п’ятнадцять років і щоразу нею відкривають новий театральний сезон. З часом змінюється її акторський склад і глядацька аудиторія, а разом з ними змінюється і сама вистава.
Інша драма Лесі Українки «У пущі» увійшла до репертуару театру в 1957 році. Її режисером став Микола Соколов, а художником-постановником – Віктор Мигулько. А у 1979 році сама Леся Українка стала героїнею вистави «Сподіватися» за п’єсою Юрія Щербака. Поставила її режисер Ірина Молостова у сценографії легендарного Данила Лідера, художником з костюмів стала Марія Левитська.
Фото: Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки