Інтерв’ю з власницею магазину Old Vinyl Records Ганною Кликовою
Чому Ви вирішили відкрити такий, досить незвичний для України магазин?
У мого батька велика колекція вінілу, він уже близько п’яти років колекціонує платівки і з кожним роком їх ставало все більше і більше. Ми зрозуміли що в Україні тенденція прослуховування вінілових платівок набирає обертів, що люди цікавляться цим, шукають, періодично питають, також влаштовують тематичні фан-зустрічі пов’язані з вінілом, тому ми і вирішили відкрити магазин вінілових платівок.
Які враження у Вас викликає прослуховування музики на вінілі і чи часто Ви слухаєте власні платівки?
Я можу сказати, що зараз, в період карантину, я переважно сама працюю в магазині і часто слухаю там платівки. Коли слухаєш вінілову платівку, у тебе зовсім інші емоції, заплющуючи очі, тобі здається, що ти знаходишся десь поруч з людиною, яка співає, хочеться простягнути руку і доторкнутись до неї, або сказати, як гарно вона співає… А якщо слухаєш в навушниках або просто на телефоні чи в YouTube, зовсім інші емоції. Коли ставиш платівку, все нагадує якусь виставу: потрібно взяти її, подивитися яку обрати пісню або обрати виконавця, можна роздивитися дизайн обкладинки, а якщо ще гарний програвач, то звук взагалі неймовірний і це викликає особливі емоції. Це, можливо, навіть виглядає більш сучасніше та атмосферніше, аніж просто слухати музику на комп’ютері.
Як у Вашій родині назбиралась така велика колекція вінілових платівок?
Батько спочатку купував всілякі платівки, які йому подобались, шукав десь в інтернеті. Потім він почав брати участь у аукціонах, на яких люди продають свої колекції вінілових платівок. Спочатку в українських, потім в іноземних: американських, європейських, японських, тощо. Так наша колекція стала дуже великою, а коли ми зрозуміли, що попит на платівки в Україні тільки зростає і це, як кажуть, в тренді та багато хто цим цікавиться, хтось купує, хтось шукає, хтось продає вінілові платівки, ми вирішили, також долучитися до цього. Крім цього, кількість платівок збільшується через те, що є люди, які нам приносять платівки на продаж. Наприклад, люди, які не мають змоги слухати платівки з різних причин, а також люди, які розбирали старі речі і знайшли непотрібний їм вініл. Іноді телефонують та питають, чи не потрібні нам платівки, які їх уже не цікавлять, тому у нас є велика колекція вінілу.
Покупці часто звертаються до вас з проханням порадити якийсь напрям в музиці?
Взагалі часто, є два види таких клієнтів, це клієнти, котрі приходять купувати платівку комусь у подарунок і вони приблизно знають якийсь жанр або групи, які людина слухає, тоді ми починаємо, зважаючи на це, обирати та пропонувати платівки, які можуть сподобатись. Інший випадок, це клієнти, котрі знають, мають сталий смак, але їм хочеться чогось нового. Вони вже прослухали більшість музики в одному жанрі, але, почувши пісню в іншому, хочуть детальніше ознайомитись з новим жанром, такі клієнти розширюють кількість напрямів музики, які вони прослуховують, тому що ми починаємо пропонувати цікаві композиції.
Які найбільш незвичні вінілові платівки Ви продавали?
У нас була дуже рідкісна платівка через малу кількість екземплярів. Це платівка Мусліма Магомаєва “Арії. Неаполітанські пісні”, з особливими, нехарактерними для його репертуару творами, через це вона коштувала досить дорого. Крім того, у нас є кольорові платівки. Одна навіть прозора платівка, також є сині, червоні, білі, золоті та інших цікавих кольорів. Є попит на гарні незвичні платівки, які люди використовують для декору, проте загалом, люди охоче купляють і звичайні платівки, але з музикою, що зачіпає їх серця.
Спілкувався Ніколай Ходич, студент кафедри культурології Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського