«Дарунки музею» від художника Олександра Міловзорова

З 29 жовтня до 6 грудня в Національному музеї українського народного декоративного мистецтва триватиме виставка робіт Олександра Міловзорова. Зокрема, його твори з металу, кераміки, скла, фарфору, а також графіка та живопис. Виставка «Дарунки музею» – це другий етап передачі творчого доробку заслуженого художника України до колекції музею. Першу частину (46 робіт) на довічне зберігання було передано торік.

Мистецьке життя Києва важко уявити без натхненної творчості Олександра Міловзорова. Художник оздобив інтер’єри низки архітектурних об’єктів. Зокрема, ковані декоративні грати «Трави польові» в холі Національної філармонії України, металеві кованки та кольорові вітражі Національної дитячої бібліотеки, створив мозаїку та вітраж для столичних станцій метро «Тараса Шевченка» та «Республіканський стадіон» (нині – «Олімпійська»). Також митець розробив освітлювальну металеву арматуру для Посольства Болгарії та створив композицію «Пташиний двір» на житловому масиві «Виноградар». У 90-х роках Олександр Міловзоров сприяв відродженню українського мистецтва кування.

Кімната казок всередині читального залу Національної дитячої бібліотеки. Фото: Д. Краснова
Композиція в торці станції метро “Олімпійська”. Фото: Wikiwand
Барельєф “Хокей та шайба” в касовій залі станції метро “Олімпійська”

Розпочавши свій творчий шлях як художник-монументаліст, з часом Олександр Міловзоров знайшов свій власний неповторний стиль у різних видах мистецтва. В багатьох своїх творах автор поетизує форму рослин, талановито використовує різноманітні термічні прийоми та пластичні можливості глини, металу, скла, дерева, латуні, бронзи й заліза.

«Працюючи з матеріалами, намагаюся максимально виявити «графіку ребра» й силуету, посилюючи виразність форми. Я люблю форму. Люблю долати інерцію матеріалу, оголюючи його пластичні можливості, приховану «мовчазну» естетичну цінність. Люблю працювати з різноманітним брухтом, вириваючи його з полону звичного, побутового і вводячи в новий символічний світ мистецтва, надаючи йому «нового життя», тим самим начебто допомагаючи проникнути в реальність у якості артефакту…», – пояснив в одному з інтерв’ю Олександр Міловзоров.

Папороть, 1979, метал, ковка
Ковані декоративні свічники, Н-150

Плідно художник працював й у галузі при­кладного мистецтва в архітектурі. Оформлені Олександром Міловзоровим екстер’єри долають одноманітність міської забудови. Митець намагався пом’якшити жорстку архітектурну форму сучасної типової споруди, збагатити її, пластичним рослинним мотивом. На його керамічних панно люди завжди опиняються в оточенні птахів, метеликів, дерев та квітів.

 

 

Крім того, Олександр Міловзоров виявив себе талановитим організатором: за його ініціативи у 1987 році створено галерею «Триптих», а з 1996 року художник відкрив «Галерею-36» на Андріївському узвозі, художнім керівником і власником якої він був до 2017 року. Галереї стали не лише осередками творчого спілкування митців-професіоналів, вони активно здійснювали виставкову роботу.

Виставка триватиме до 6 грудня. В Національному музеї українського народного декоративного мистецтва.

Фото: Wikiwand

Джерело: Національний музей українського народного декоративного мистецтва / Бібліотека українського мистецтва