На архіпелазі Шпіцберген в умовах вічної мерзлоти норвезька технологічна компанія Piql AS заснувала Арктичний світовий архів як «безпечне сховище світової пам’яті». В ньому Новий Національний музей Норвегії, який планують відкрити у 2022 році, вже розмістив цифрові копії своєї колекції. Таким чином художній заклад застрахував своє зібрання від можливих природних катаклізмів, хакерів і війни. Загалом інституція оцифрувала 400 тисяч творів мистецтва.
Просторе сталеве сховище у 2017 році обладнала норвезька технологічна компанія Piql AS. Завдання архіву — зберігати найважливішу світову інформацію в цифровому форматі. Приміром, тут містяться дані міжнародної благодійної організації UNICEF, Музею сучасного мистецтва Швеції та Ватиканської бібліотеки, а тепер і Національного музею Норвегії. Співробітники сховища переконані, що зможуть убезпечити ці матеріали на тисячу років.
До архіву помістили 400 тисяч знімків картин, серед них, всесвітньовідомий «Крик» Едварда Мунка та інші відомі живописні полотна, об’єкти архітектури та дизайну. Зображення творів переведено в формат piqlFilm — аналогової плівки, яка здатна ефективно зберігати цифрові дані офлайн.
«Крик» одна з найвідоміших картин Едварда Мунка, створена в 1893 році. Роботу вважають початком експресіонізму в європейському мистецтві. Саме Мунку норвезька школа живопису зобов’язана виходом на авансцену світового мистецтва. До цього вона була глибоко провінційною. Мунк, Генрік Ібсен у літературі та Едвард Гріг в музиці уособлюють «велику трійцю» – гордість і славу Норвегії. Понад 30 років на батьківщині Мунка не визнавали. Лише коли він став художником зі світовим ім’ям, співвітчизники звернули на нього увагу. «Тепер мені платять тисячу крон за відбиток ноги, – іронізував Мунк. – Якщо я намочу ноги, то, варто мені їх поставити на картон, я отримую тисячу крон. Хіба ж і не смішно? Проте я не продаю картин. Вони моє все». Мунк заповів місту Осло понад тисячу картин, чотири з половиною тисячі малюнків, більш аніж п’ятнадцять тисяч відбитків. У рік смерті художника, ця колекція була оцінена в десять мільйонів крон. Між тим, єдиними цінними речами в будинку художника були два ордени – Святого Ульфа та Почесного Легіону та кишеньковий годинник на шнурку від черевиків.
До слова, підземне сховище артефактів зовсім не нова практика. Відомо, що під час Другої світової війни Національна галерея Лондона сховала скарби своєї колекції в кар’єрі Манод в Уельсі. Проте Шпіцберген — особливо ізольоване і захищене місце. До всього, Шпіцбергені розташоване ще одне сховище – Судного дня. Його побудували в 2008 році задля безпечного зберігання зразків насіння основних сільсько-господарських культур. Нині на глибині 130 метрів зберігається близько 900 тисяч різноманітного насіння.
Фото: The National Gallery, Oslo / Piql AS
Джерело: The Art Newspaper