До дня народження і 100-річчя пам’яті видатного художника Киріака Костанді в Одеському художньому музеї відкрилася виставка «100 років потому. Киріак Костанді». Вона розкриває основні моменти життя та творчості художника, зокрема, його педагогічної діяльності, а також подробиці, пов’язані з його керуванням Одеським художнім музеєм.
В експозиції виставки, що триватиме до 28 листопада, представлено понад 60 живописних та графічних робіт, які тривалий час зберігалися в фондах музею. І хоча графіка ніколи не була для художника самостійним жанром, а носила, як правило, підсобний допоміжний характер для майбутніх картин, деякі малюнки вирізняються завершеністю. Серед них є ескізи та начерки виконані не лише графітним олівцем, а й також тюшшю, аквареллю з тонкими переходами в напівтони, з ретельним моделюванням постатей та обчичч. В них незначні, другорядні деталі відходять на другий план, головними стають лінія, контур, силует. Крім того, на виставці «100 років потому. Киріак Костанді» будуть також представлені архівні фото, документи та телеграми художника.
Киріак Костанді – один з найвідоміших майстрів південного регіону кінця ХІХ – початку ХХ століть, основні етапи життя і творчого шляху якого нерозривно пов’язані з Одесою. Зусиллями цього видатного художника, педагога, громадського діяча й академіка була сформована своєрідна одеська школа живопису. Він був одним із організаторів заснування музею витончених мистецтв в Одесі в 1899 році (нині – Одеський художній музей).
Киріак Костанді народився 3 жовтня 1852 року в селі Дофінівка Херсонської губернії в родині рибалки. Він був шостою дитиною в сім’ї православних греків. За традицією хлопець отримав грецьке ім’я, однак у Одеській малювальній школі (закінчив у 1873 році), а пізніше – у Імператорській академії мистецтв Киріак був Кирилом Костанді. Слов’янське ім’я змінилося на грецьке у грудні 1881 року, до всього, Костанді взяв російське підданство — найвірогідніше тому, що цього вимагали приписи Академії мистецтв для отримання документів про її закінчення.
Кіріаку Костанді було дев’ять років, коли помер батько, залишивши вдову з дев’ятьма дітьми. У пошуках засобів для існування майбутній художник в 1862 році виїхав до Одеси, де працював у бакалійній крамниці, у винних погребах. Проте, кожну вільну хвилину він замальовував сценки побачених подій. Найчастіше робив це на стіні в погребах, крейдою, вугіллям або олівцем. Малюнки випадково побачив фотограф Бюлов і в 1868 році запросив хлопця ретушером в свою майстерню, яка славилася тим, що розфарбовувала чорно-білі портрети олійними фарбами. Здобувши базові навички художника, у 1870 році Костанді починає відвідувати безплатні класи малювальної школи і став її учнем у 1871 році.
Після закінчення школи в 1874 році за сприяння Івана Айвазовського, з яким вони познайомилися, та завдяки матеріальній підтримці грецького консула в Одесі Івана Вутчини (або – Вучини) він вступив до Петербурзької академії мистецтв, де одним з його вчителів був Павло Чистяков. Також серед наставників були Іван Крамськой, Ілля Репін, Архип Куїнджі. В загальному, з незначними перервами, в академії здібний студент Костанді провів 10 років. За цей час він здобув кілька заохочувальних премій та срібних медалей. Але, оскільки, матеріальне становище Киріака було доволі скрутним, для утримання великої родини, йому доводилося багато працювати: давати приватні уроки малювання, викладати у художньому училищі та жіночих гімназіях, рідше – копіювати на замовлення картини. Закінчив академію він лише у 1882 році зі званням класного художника 3-го ступеня.
Ще навчаючись в академії, Костанді був запрошений викладати в Одеській школі малювання і з лютого 1885 зарахований старшим викладачем. Тут він пропрацював до кінця життя. 1884 року Костанді Киріак дебютував на XII виставці Товариства пересувних художніх виставок з картиною «У хворого товариша». Дійсним членом товариства Костанді обрано 1897 року.
На початку 1887 року Костанді зміг здійснити давно мрію – поїздку за кордон. Разом з братами художниками Миколою та Дмитром Кузнєцовими вони відвідали Францію, Німеччину, Австрію, Італію. Після цього були ще дві закордонні подорожі. Навесні 1894 разом з художниками Євгеном Буковецким та Петром Нілусом Костанді вдруге їде за кордон. Вони побували у Франції, в Австрії, в Німеччині і всюди знайомилися з музеями та новітніми течіями в мистецтві. Ще раз в Європі Костанді побував влітку 1900 року. Шляхом від Відня, Мюнхена та Швейцарії, художник прямував на Всесвітню виставку в Парижі, де його картина “Рання весна” була відзначена бронзовою медаллю.
У XX столітті Костанді був уже знаним художником й педагогом, і насолоджувався сімейною ідилією. У 1902 році на виставці південноруських художників виняткове захоплення викликала його картина “Квітучий бузок”, яку придбали для Міського музею за 1000 рублів. Учень Костанді художник Амшей Нюренберг згадував, як разом з іншими початківцями художниками ходив до музею на побачення з “Бузком”. А у 1907 році Імператорська академія мистецтв оцінила його внесок у художню царину й визнала його своїм Академіком.
8 лютого 1910 року виповнювалося 25-річчя художньо-педагогічної діяльності Киріака Костанді, вшанування відбулося 7 лютого і широко відзначалося громадськістю. Свято було настільки урочистим, що його стенографували кореспонденти міської преси. Серед численних вітань, зокрема, був лист від Іллі Репіна.
В березні 1917 року 65-річного Киріака Костанді призначений виконуючим обов’язків зберігача Міського Музею красних мистецтв. Паралельно він продовжував викладати в Художньому училищі. Свою роботу він розпочав зі зміни експозиції. При тому, що у 1918 році штат Міського музею красних мистецтв складався всього лише з трьох людей: хранитель Музею Костанді Киріак Костянтинович, швейцар Немировський Іван Григорович та служитель Мельницький Михайло.
У 1920 році Киріак Костанді отримав звістку, що стала для нього великим потрясінням, його середній син Андрій помер від тифу. Костанді заслаб, лікарі діагностували в нього хворобу серця та рекомендували залишити всі справи. Помер Киріак Костанді 31 серпня (18 жовтня) 1921 року. У некролозі, написаному 3 листопада 1921 року, Олександр Кіпен написав:
«Протягом всього свого життя він був бідним, ніколи не мав зручної майстерні, завжди сповнений був гнітючих турбот про потреби своєї чисельної родини. Пам’ятаю, з яким глибоким сумом сповістив він мене про кінець свого улюбленого сина, чудового молодика, який помер далеко від дому, на фронті від висипного тифу. А потім я бачив його 68-річного старця на вулиці, вимореного під двопудовою важкістю академічного пайку, отриманого за чотирма картками на всю родину. В останній рік життя йому довелося мерзнути взимку через те, що Велико-Фонтанський виконком не дозволив йому вивезти зі своєї дачі кілька ним же спиляних дерев…».
У листопаді був створений комітет із вшанування пам’яті майстра, а в 1922 році його друзі і учні заснували Художнє товариство ім. К.К. Костанді, що діяло до 1929 року. Дивно, але за життя художника не було жодної його персональної виставки. Лише в 1924 році відбулася перша – посмертна – виставка його робіт зусиллями Товариства ім. Костанді. Наступні виставки пройшли в 1941 і 1952 роках в Одесі, в 1941 і 1977 роках у Києві. У 1996 році Одеський художній музей і Грецький фонд культури організували виставку “Киріак Костанді, його учні та інші художники-греки в Одесі”.
Роботи Костанді зберігаються в найбільших музеях України та Росії. Об’ємна та безцінна колекція його живописних робіт і малюнків зберігається в Одеському художньому музеї. Частину живописних творів та малюнків Киріака Костанді у 1926 році музею подарувала його вдова Єфросинія. Після її смерті 1947 року нащадки поділили між собою картини, етюди, ескізи та малюнки. В складні роки багато чого було продане в музеї та приватні колекції. Придбав у родини твори живопису та графіки і художній музей Одеси. 1965 році музей придбав сім невеликих альбомів з замальовками художника, в котрих він ретельно фіксував рослини, церкви і будинки, фігури, пози, жести, риси обличчя людей, щоб зберегти їх для майбутніх картин. З натури Костанді малював швидко та темпераментно.
Значно поповнилася роботами Костанді колекція художнього музею Одеси у 1976 році. Дочка художника Любов передала у дар до фонду музею 73 малюнка та 29 живописних етюдів. Киріак Костанді був безкінечно відданим своїй родині. В його роботах, особливо в підготовчих матеріалах, часто виявляється портретний збіг персонажів з членами його сім’ї. Він малював їх постійно, і з цих етюдів помітно, як дорослішали його діти й ставала старшою дружина. Проте він ніколи не змушував їх позувати.
Отож, побачити живописні та графічні роботи Киріака Костанді можна до 28 листопада в Одеському художньому музеї на виставці «100 років потому. Киріак Костанді». Крім того, щонеділі у музею проводитимуться кураторські екскурсії виставкою. Кураторка виставки – Тетяна Токарчук.
Підготувала Христина Срібняк
Джерело: за матеріалами електронної бібліотеки Одеського художнього музею
Фото: з відкритих джерел