 | 25 травня в Національному Музеї історії України відкривається виставка «Реліквії старого київського самоврядування», організована Національним музеєм історії України і Музеєм історичних та культурних реліквій родини Шереметьєвих. |
25.05.2012
25 травня в Національному Музеї історії України відкривається виставка «Реліквії старого київського самоврядування», організована Національним музеєм історії України і Музеєм історичних та культурних реліквій родини Шереметьєвих.
Вона присвячена Дню Києва, Міжнародному дню музеїв і проведенню щорічного свята «Тиждень Європи в Україні».
Головна мета виставки – висвітлити демократичні принципи та історичні основи старого київського самоврядування, яке своїми витоками сягає європейської традиції організації життя міста на основі Магдебурзького права.
Серед раритетів виставки в першу чергу виділимо атрибути київської влади XVI–XVII ст. – герб, прапор та міську печатку. Остання датується першою половиною XVI ст. і є найранішим експонатом виставки. Печатка вперше надана для публічного експонування Музеєм історичних та культурних реліквій родини Шереметьєвих.
Разом із згаданою печаткою з приватної колекції Шереметьєвих в експозиції представлені матриці ще двох печаток – м. Києва кінця XVІI ст. і київського радці Василя Федоровича Ходики.
Вперше після більш 360-річної перерви в Київ повернеться прапор київського міського самоврядування із зображеним на ньому гербом Києва. Прапор нині зберігається у Державній колекції трофеїв Швеції.
Одним з найцінніших артефактів є «Гербівник Георга Ортенбурга» 1602–1604 рр. (список гербівника Конрада Грюненберга 1480 р.). Масивний паперовий рукопис об’ємом 389 сторінок містить 20 малюнків та більше ніж 2000 гербів у техніці темперного живопису. Поміж ними – найраніше відоме живописне зображення герба Києва.
Музей Війська Польського представлений вісьмома графічними творами другої половини XVIII ст. Це копії малюнків Абрагама ван Вестерфельда з воєнної кампанії литовського гетьмана Януша Радзивілла 1651 р. Вони допомагають створити історичну панораму того часу, відчути героїзм і трагізм збройної боротьби вкрай важкого і карколомного для Козацької держави літа 1651 р.
Малюнки прапорів з архіву Януша Радзивілла, що зберігаються у Відділі рукопису Національної бібліотеки Росії, є ключем до таємниці трофеїв, узятих в упокорених київських міщан кількасот років тому.
Цю тему розвиває пам’ятна медаль на здобуття Києва литовським гетьманом Янушем Радзивіллом “Kiovia Recepta. MDCLI” (Київська фортеця. 1651). Автором, карбованої у Ґданську медалі, був відомий західноєвропейський медальєр Себастьян Дадлер.
Хронологічно експозицію виставки завершують документи Державного історичного архіву України у м. Києві. Це грамоти підтвердження на війтівство другої половини XVII ст. Одна – від 20 лютого 1667 р. царя Олексія Михайловича про затвердження Данила Полоцького на уряді київського війта пожиттєво, а друга від 29 лютого 1700 р. царя Петра І про затвердження Дмитра Полоцького на тому ж уряді, відповідно до універсалу гетьмана Івана Мазепи.
Куратор виставки — кандидат історичних наук Юрій Савчук