Творчість українських художників давно посідає помітне місце у світовій історії мистецтва. В умовах повномасштабної війни питання нашої збереження культурної спадщини набуває екзистенційного характеру. Чимало сторінок історії українського мистецтва залишаються недостатньо висвітленими, більше того — частину його представників нерідко розглядають належними до російської культури. Виставка “Художники української еміграції (1920-1950-ті)”, яку відкрили 4 травня 2023 р. у галереї Дукат, руйнує ці поширені міфи.
Революційні події 1917 року спричинили масову хвилю еміграції митців з України: художники переважно їхали до Парижа та Берліна — визнаних центрів світового мистецтва, які приваблювали їх можливістю вільного творчого пошуку та дослідження власного мистецького потенціалу.
Художнє життя Парижа в той час переживало вир змін і новацій. Саме тоді інтернаціональна група митців — вихідців з різних країн почала експериментувати з існуючими мистецькими течіями 1900-х рр., модифікуючи їх і водночас створюючи нові. Більшість з них були окрилені ідеєю кардинального перевороту художнього мислення.
Багато українських митців були дотичними до творення тогочасного європейського культурного контексту, чимало привнісши зокрема до феномену, що згодом отримав назву “Паризька школа”. Однак їхня роль протягом довгого часу залишалася недооціненою або ж взагалі невисвітленою, перебуваючи поза межами уваги дослідників. Українських художників, як першої, так і другої хвилі еміграції традиційно розглядали як представників російської культури.
На щастя, в сучасному політичному та культурному дискурсах, коли Україна перебуває в процесі деколонізації, все більше мистецтвознавців працюють над відновленням історичної справедливості, а саме над висвітленням української культурної спадщини як унікального самобутнього явища на міжнародній арені.
Виставку можна відвідати за адресою м. Київ, вул.Володимирська, 5.
Тел. (044) 270 50 78