МИСТЕЦЬКИЙ ЛАНДШАФТ: ПРИРОДНЕ І ТЕХНОЛОГІЗОВАНЕ – “НАПІВПРОВІДНИКОВІ СНИ” В ГАЛЕРЕЇ IMAGINE POINT

Інна Каленська
Історикиня мистецтв, арт-менеджерка галереї Imagine Point

Рух людини починається з думки та ідеї, а рух суспільства – з ідейних людей. Уявна лінія цього руху дає можливість йти тільки у дві сторони – прогресу та регресу. Застій на одній точці – алогізм.

27 квітня у малій залі галереї сучасного мистецтва Imagine Point відбулося відкриття виставки “Напівпровідникові сни”. Це спільний проєкт галереї та співзасновників відкритої творчої майстерні Atelier36 – Іванни Стратійчук та Юрія Віслоуха, на якому представлені роботи, створені за допомогою різних видів друку, інсталяції та об’єкти.

За словами кураторки Катерини Добровольської, ідея виставки зародилась під час проєкту “Одного дня після”, проведеного у форматі open call наприкінці 2022 року. Тоді мистецькій спільноті запропонували помислити над тим, яка реальність на нас чекає, сформувати масив роздумів та очікувань щодо нашого спільного майбутнього і втілити це в художніх матеріальних проявах. Іванна з Юрієм представили серію робіт, яка надалі обростала додатковими об’єктами та сенсами, поступово трансформуючись в окремий проєкт.

“Напівпровідникові сни” – це спроба утопічного бачення майбутнього, в якому природа й цивілізація не перебувають у протистоянні, а гармонійно доповнюють одна одну (прим. – текст організаторів). Кожна з представлених в експозиції робіт транслює ідею дихотомії початку, розділяючи його на природне (живе) та технологізоване. Останнє впливає на стан першого, лишаючи у лоні першостихій “відбитки” свого існування у вигляді захоплених масивів та імплементації технологічних змін.

Скажімо, робота “До світанку ІІ” створює ефект “часового накладання”: попри формальне існування гір від їх першооснови лишилось небагато. А саме – з плином часу фігурують тільки обриси природного зображення, а зовнішній вигляд та структуру формують уже інші чинники, зумовлені технологічним прогресом.

У деяких моментах концепція виставки перегукується з ідеями трансгуманізму, а конкретніше – з ідеалізованими його аспектами. Описані у книгах таких авторів, як Ферейдун Есфендіарі, Френсіс Фукуяма, Макс Мор ідеологічні орієнтири вказують як на розвиток суспільства та виведення форм життя на новий рівень, так і на деградацію як мутацію природи свого походження. Іванна та Юрій, рухаючись інстинктивно та водночас мислячи категоріями “великого часу” і “глобального майбутнього”, формують мистецький ландшафт робіт, виходячи з позитивних площин даного напрямку еволюції. 

Прагнення до гармонізації простору та розумного вирішення внутрішніх чи зовнішніх конфліктів прослідковується в головному “артекфакті” експозиції – андроїді “Софія”. Під металевим куполом з безліччю лінз розташовується острів боротьби між природою та принесеними людиною технологіями. Власне, оптика авторів полягає в тому, що вони сприймають це як синтез. Подібна категоризація створює ефект життя в ілюзорній реальності, хоча, можливо, наше особистісне сприйняття здатне щось змінити.

Варто звернути увагу і на серію робіт “Сотня”, дванадцять з яких представлено в експозиції галереї. За словами Іванни, це дуже особистісна та болюча історія як для неї, так і для кожного українця та кожної українки. Адже зображені роботи – це персоніфікація наших воїнів, які захищають свободу та незалежність України. 

Війна залишає незворотній відбиток у свідомості кожної людини. Однак цей період мине, а ми, маючи досвід втечі від реальності та фатальної зустрічі з нею, матимемо можливість більш якісно обирати систему цінностей, підхід до життя та принципи взаємодії з усім зовнішнім, чим би воно не було.