В Києві попрощались з режисером, продюсером та лауреатом численних мистецьких премій Сергієм Проскурнею. Видатний діяч культури помер на 64 році. Ще за життя колеги та друзі називали Сергія Проскурню палкою, невтомною та невгамовною творчою натурою. Дійсно, осягнути масштаб усіх вітчизняних мистецьких подій та явищ, до яких був причетний Сергій Проскурня, непросто. Він був усюдисущий й залишив помітний слід майже у всіх сферах культурного життя.
Власне все життя Сергія Проскурні було низкою культурних проєктів. Він ставив вистави й знімав фільми, надихав та допомагав реалізуватись іншим, викладав акторську майстерність, очолював театральні колективи, був антрепренером та продюсером, організовував і розвивав міжнародні театральні фестивалі, арт-проєкти та майстер-класи. Також Сергій Проскурня був постановником низки державних масових заходів, як от паради та концерти до Дня Незалежності України, а в 2017-му, коли Київ приймав співочий конкурс Євробачення, був його головним режисером.
Народився Сергій Проскурня у Львові в родині інженерів. З дитинства мав хист до музики, грав на скрипці, тому, коли згодом родина переїхала до Черкас, вступив до місцевого музичного училища. Однак, маючи сильний потяг до драматичного мистецтва, у 1980-му Сергій Проскурня вступає на акторсько-режисерський курс до Київського державного інституту театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого (майстерня Леоніда Олійника та Сергія Данченка).
Вже під час навчання Сергія Проскурню запрошують ставити до Державного академічного драматичного театру імені Івана Франка. По закінченню театрального інституту він асистував та викладав акторську майстерність на наступному курсі свого учителя Сергія Данченка. Паралельно працював актором та режисером запису вистав радіотеатру на Українському радіо.
Серед іншого, Сергій Проскурня мав чималий продюсерський хист. З кінця 80-х він стає активним співорганізатором мистецьких фестивалів, проєктів, виставок та засновує власні. Приміром, у 1988-1989 роках він брав участь в розробці концепції Всеукраїнського фестивалю популярної пісні та сучасної музики «Червона рута». Й був головним режисером першого фестивалю. Також Сергій Проскурня був серед засновників театрального фестивалю у Львові «Золотий лев», а в 1990 році працював режисером молодіжного фестивалю альтернативної культури і нетрадиційних жанрів мистецтва «Вивих», який організувало «Студентське братство». З 2017 до 2019 року Сергій Проскурня збирав кращі театральні постановки на Національному художньому фестивалі «Кропивницький» («Кропфест»).
Є у послужному списку Сергія Проскурні театральні обміни з кращими колективами Західної Європи. Не раз він привозив до України яскраві театральні постановки з зірками світової величини. Й водночас намагався популяризувати Україну за кордоном.
У 2005-му році Сергій Проскурня став членом Національної ради з питань культури і духовності при президенті України, а згодом очолив Комісію ради з питань захисту культурно-інформаційного простору. Був радником міністра культури Василя Вовкуна. В грудні 2007 року входив до його команди. У 2009 році Сергій Проскурня був керівником Одеського національного академічного театру опери і балету, а з 2009 до 2015 року працював головним режисером Черкаського драмтеатру.
Під час Євромайдану режисер знімав документальний проєкт «Наш Шевченко», в межах якого зафільмував, як Герой Небесної сотні Сергій Нігоян читав уривок з поеми Шевченка «Кавказ». 9 березня 2014 з нагоди 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка вийшов фільм Сергія Проскурні «Тарас Шевченко. Ідентифікація». Також він був режисером ораторії «З нами Бог», присвяченій героям Небесної сотні і військовим, які воюють на сході України. З 2008 до 2017 року Сергій Проскурня організовував державні паради та концерти до Дня Незалежності України.
У 2009 році Сергія Проскурню нагороджено орденом «За заслуги» III ступеня за вагомий особистий внесок у розвиток українського музичного мистецтва, високий професіоналізм та з нагоди 20-ї річниці проведення першого Всеукраїнського фестивалю сучасної пісні та популярної музики «Червона рута». У 2017 — орденом «За заслуги» II ступеня, за значний особистий внесок у розвиток національної культури і мистецтва, вагомі творчі здобутки та високу професійну майстерність.
Підготувала Христина Срібняк
Фото: з фейсбук-сторінки Сергія Проскурні