Інтерв’ю з Євгенією Білоусовою
«НЮ АРТ» — художня галерея, що працює у Києві з 2008 року. Здебільшого у галереї популяризують українське класичне мистецтво та іконопис.
У новому відеоінтерв’ю для проєкту «Час і натхнення» Ганна Шерман, директорка видавничого дому «Антиквар», спілкується з Євгенією Білоусовою, директоркою галереї «НЮ АРТ» .
Говоримо про проєкти, які були втілені за останні два з половиною роки (під час повномасштабної війни); про співпрацю з державними музеями; про труднощі та ризики в роботі галереї під час війни; про майбутні проєкти.
Нижче — короткі цитати з розмови.
Вже у квітні 2022 року ми продовжили роботу у Києві. Спочатку галерея працювала лише по суботах, один день на тиждень. Вхід був тільки з двору, бо фасад перекрили (у той час там знаходилася військова техніка, і у Києві було доволі «гучно»). Найчастіше до нас приходили жінки. Вони заходили в галерею і починали плакати. Плакали через те, що навіть у такий складний час у них є можливість відвідати якийсь культурний захід…
Спочатку у нас проходила виставка Володимира Колесникова «У пошуках амазонок». Вона почалася на початку лютого 2022 року і тривала три місяці, бо ми не бачили сенсу змінювати експозицію у той час.
Першу роботу ми продали ще до відкриття галереї — у березні 2022 року, з тієї ж виставки. Цей продаж на нас справив неймовірне враження. Ми зрозуміли, що впораємось, якщо навіть у таких складних умовах люди цікавляться мистецтвом.
За час повномасштабної війни ми реалізували багато проєктів — і в приміщенні нашої галереї, і разом з великими державними музеями.
У наших стінах була виставка Дмитра Нагурного, виставка до 120-річчя від Дня народження Романа Сельського, кілька збірних виставок — «Українські барви», «Українська графіка початку ХХ сторіччя», велика виставка Володимира Лободи тощо.
Щодо музеїв — першим до нас звернувся музей Максима Рильського і ми разом організували виставку «Окрушини сонця», присвячену Криму. Згодом ми брали участь у великій виставці Михайла Жука (у Львові, в музеї ім. Андрея Шептицького. Нещодавно завершився масштабний проєкт, присвячений Сергію Шишку, у Київській картинній галереї, який ми ініціювали і брали у ньому активну участь.
Коли почалося повномасштабне вторгнення, я з дитиною на три тижні виїхала в Ужгород. Але більша частина людей, які працюють в нашій галереї, залишалася в Києві. Ми телефонували колекціонерам, чиї твори були у нас в галереї. Пропонували забрати їх. Але люди вирішували все-таки залишити їх у галереї…
Наразі у нас є тільки одна страхова компанія, яка страхує твори мистецтва. Але і там немає страховки від ризиків, пов’язаних з війною. Тепер це найбільший ризик, і саме він не покривається. Тому зберігання і транспортування мистецьких творів — доволі складна історія.