З 13 вересня до 27 жовтня в Українському Домі проходить велика ретроспективна виставка, присвячена творчості Тіберія Сільваші.
Виставка має назву «Кола Сільваші». Ця назва гармонує з внутрішньою архітектурою Українського Дому (заокругленими парапетами усіх поверхів) і водночас відображає зміст виставки: про кола спілкування і взаємодії Тіберія Сільваші, про тих людей, які в різний час були однодумцями митця, іноді — мали суттєвий вплив на його творчість. Загалом, виставка не лише про творчість одного митця, а й про те, як невидимі зв’язки між людьми народжують нові сенси, ідеї, як впливають на людей — навіть на відстані та крізь час…
Тіберій Сільваші — живописець, теоретик мистецтва, куратор. А ще — засновник, або співзасновник різноманітних мистецьких об’єднань, які гуртувалися і працювали в Україні у різні роки.
Тож в експозиції — роботи самого Тіберія Сільваші, створені у різний час (від студентських років донині). А також роботи ще 86-ти художників, українських і зарубіжних.
Куратори — Ольга Балашова, Лідія Аполлонова, Анна-Марія Кучеренко, Борис Філоненко, Ярослав Футимський.
Перший поверх
Одразу, в фойє Українського Дому, відвідувачів зустрічає масштабна робота Тіберія Сільваші «Малярство». Це один із тих живописних творів митця, який виходить за межі картини, за межі однієї однієї стіни, і навіть за межі приміщення, у загальний простір…
Робота наповнена лише одним — синім — кольором, та світлом. В центрі інсталяції — круглий басейн з водою, який віддзеркалює верхнє світло. Коли глядач заходить в Український Дім, начебто опиняється «всередині» твору, бачить і відчуває його з усіх боків. У цьому просторі хочеться затриматися, побути в спокійному і чистому синьому кольорі, повільно пройти довкола басейну, наповнитися його світлом.
Другий поверх
На другому поверсі представлені роботи митців, що, як і Тіберій Сільваші, працюють з нефігуративним мистецтвом. Ці художники — з різних куточків світу, але усі вони належать до певних мистецьких об’єднань, тому спілкуються, обговорюють певні питання, підтримують один одного.
Спеціально для цієї виставки художники надіслали роботи з Нової Зеландії, Австралії, Угорщини, Італії, Японії тощо. Серед них — і художники-початківці, і досвідчені успішні митці. Проте усіх об’єднує спільна мова мистецтва, філософія, пошук нового. У цій частині експозиції представлені також роботи українського об’єднання KNO | Kyiv Non Objective (Тіберій Сільваші входить до цієї спільноти, є її співзасновником).
Третій поверх
Третій поверх виставки присвячений творчості самого Тіберія Сільваші. Тут представлені роботи, які показують його мистецький шлях, етапи творчого розвитку.
Свої твори Тіберій Сільваші називає «колірними об’єктами». Це свого роду живопис, але не обмежений рамою та полотном. Митець працює з різними медіумами — з олійними фарбами на полотні, аквареллю, шовкографією, фотографією, колажем тощо. Але щоразу підходить до цього як до «створення живопису».
У частині експозиції, що називається «Відмови» можна побачити творчі пошуки художника. Побачити, як він відкривав для себе роботи різних митців, як поступово рухався від наративного, реалістичного до монохромного нефігуративного мистецтва.
На третьому поверсі є роботи Тіберія Сільваші та інших художників, які нагадують про два мистецькі об’єднання, у колі яких Тіберій працював — це «Живописний заповідник» та «Альянс 22». Люди, що входили до цих об’єднань, збиралися разом, влаштовували дискусії, обговорювали фундаментальні теми, пов’язані з мистецтвом, організовували виставки. Тут народжувалися нові ідеї і митці знаходили власні шляхи для творчості.
У центрі третього поверху — масштабна робота Тіберія Сільваші «Крила», за яку у 2022 році він отримав Шевченківську премію. Це велика золотиста інсталяція, яку неможливо залишити без уваги. Мені вона нагадує найвідоміші київські святині: «Оранту» та куполи Софіївського собору. А ще — теплу київську осінь, наповнену золотистими кольорами.
Також тут є частина експозиції, присвячена учителям Тіберія Сільваші:
- це і прямі вчителі — як Тетяна Яблонська (в її класі Тіберій навчався у Київському художньому інституті);
- і непрямі, які не навчали Тіберія Сільваші, але мали великий вплив на його становлення як митця (серед них — Сергій Параджанов, Данило Лідер, Григорій Гавриленко, Євген Волобуєв);
- і навіть окремі твори митців-класиків, які Тіберій Сільваші вважає своїми «учителями» (роботи живописців Дієго Веласкеса, Рембранта ван Рейна, Ель Греко тощо).
У цій частині виставки є портрет юного Тіберія Сільваші, який створила Тетяна Нилівна Яблонська. І є портрет Тетяни Яблонської, написаний Тіберієм Сільваші. Можна побачити роботи Григорія Гавриленка, Євгена Волобуєва, альбоми з репродукціями відомих живописців. А також — роботи Тіберія Сільваші, у яких помітні впливи різних учителів.
Також на третьому поверсі виставки представлені три майстерні митця. Є тексти, розповіді про них, від доньки художника, Ілони Сільваші, і є роботи, створені у цих майстернях. Тіберій Сільваші працював у трьох майстернях в різний час, в них було різне освітлення, різна будова приміщень, різна атмосфера. Звісно, усе це відобразилося у його творах.
Четвертий поверх
На четвертому поверсі куратори виставки зібрали архівні матеріали. Це фотографії Тіберія Сільваші, зроблені у різні роки. Це його теоретичні праці. Також — мистецька теорія Сільваші, представлена у спрощеному варіанті, у вигляді схем (схеми підготували куратори виставки — Борис Філоненко та Ярослав Футимський). Це газети, журнали і книжки з матеріалами про Тіберія Сільваші, опублікованими у різні роки.
Тут також можна побачити діафільми Тіберія Сільваші, побачити його нереалізовані проєкти — ескізи масштабних інсталяцій, які наразі не вдалося зробити.
На четвертому поверсі можна переглянути фільм за сценарієм Сільваші. Його зняла Олександра Плетенецька. Багато років цей сценарій був серед нереалізованих проєктів митця, і лише тепер, до виставки «Кола Сільваші», його вдалося втілити.
П’ятий поверх
Експозиція на п’ятому поверсі особлива тим, що в ній немає робіт Тіберія Сільваші. Але є продовження його мистецької теорії, його роздумів про мистецтво.
Куратори цієї частини експозиції — Борис Філоненко та Ярослав Футимський —- вважають, що в деякі періоди життя для Тіберія Сільваші було важливим, чи відображається в практиках інших митців те, що він робить. Тому куратори прагнули зібрати тут роботи інших митців, які «перегукуються», мають якусь подібність або зв’язок з роботами Тіберія Сільваші, представленими на інших поверхах.
Зокрема, на п’ятому поверсі є роботи Станіслава Туріни, Любомира Сікача, Антона Саєнка, Надії Пономаренко, Василя Бажая, Нікіти Кадана та інших. Також тут можна побачити фільм британського режисера Дерека Джармена «Блю». У ньому є музика, текст, але візуально фільм складається тільки з одного кадру — синього кольору.
***
Нефігуративне мистецтво, представлене на виставці, нагадує класичну музику. Музику без слів, без сюжету, і навіть без назви, за яку могла б «зачепитися» уява слухача (чи глядача, коли мова йде про візуальне мистецтво). Це тільки палітра кольорів, фактура, іноді — ритм. Таке мистецтво дає багато простору для уяви глядачів, для того, щоб прислухатися до власних емоцій, дозволити «виринути» спогадам, суб’єктивному досвіду.
Приємно, що на виставці є багато місць перед мистецькими творами, де відвідувачі можуть посидіти і неспішно «зануритися» у мистецтво, прислухатися до своїх відчуттів.
Виставка «Кола Сільваші» працюватиме ще місяць, до 27 жовтня. Адреса — Київ, Хрещатик 2 (з 11:00 до 19:00, понеділок — вихідний день).
Підготувала Лариса Лавренюк