В мадридському Музеї Тіссена-Борнемісса відкрили ретроспективну виставку відомої французької художниці українського походження, Соні Делоне. Для її показу став привід, відкриття сто років тому художницею-абстракціоністкою бутіка Maison Sonia в іспанській столиці.
Тоді, в далекому 1917 році, Делоне, трохи відійшовши від станкового мистецтва, окунулася в зону ужиткового, зайнялася дизайном одягу та предметів інтер’єру. Куратор проекту «Мистецтво, дизайн та мода», Марта Руіс-дель-Арол й зробила акцент на багатогранності та універсальності художниці. Виставка триватиме до 15 жовтня 2017 року.
Соня Делоне (1885-1979), вона ж Сара Штерн, народилася на теренах сучасної України, в містечку Градизьк біля Полтави. Рано втратила батьків, її удочерив дядько, присяжний повірений Генріх Терк, давши вихованці чудову освіту в столиці. У 1910 році в Парижі вона стає дружиною художника Робера Делоне, під впливом якого відходить в своїх роботах від реалізму і фігуративності в сторону абстракції, експериментів з кольором і ритмом.
Разом з чоловіком Делоне розробляє принципи так званого живописного орфізма, заснованого на ефектах руху, що виникає при зіставленні контрастних кольорів. Крім орфізма, подружжя Делоне вважаються основоположниками авангардного напряму «сімультантізм». Соня одночасно з художніми експериментами пошила собі в стилі сімультантізму сукню і оформила інтер’єр власного будинку. Після революції 1917 року, вже не одержуючи допомоги від своєї сім’ї, що забезпечувала їй фінансову стабільність, Соня Делоне вирішує поставити своє мистецтво на комерційні рейки, що їй з успіхом вдалося.
У Франції її обожнювали: організували помпезну виставка у Луврі, вручили орден Почесного легіону, а коли президент Жорж Помпіду приїжджав із візитом до Річарда Ніксона, то не знайшов кращого подарунка, ніж картина Соні.
У своїх спогадах Соня Делоне часто зізнавалася, що її любов до яскравих кольорів бере початок зі спогадів дитинства. «Це фарби мого дитинства, фарби України. Спогади про сільське весілля із сукнями в червоних і зелених тонах та кольоровими стрічками», – згадувала вона.