Скіфське золото, артефакти Незалежності та фрагменти інтер’єру Десятинної церкви

Одразу три нові виставкові проєкти, приурочені 30-й річниці Незалежності, відкрилися у Національному музей історії України. Відтак в рамках виставки «Скіфське золото» відвідувачі мають можливість побачити унікальні пам’ятки скіфської доби, «10 958 днів незалежності» продемонструє предмети та речі, що належали видатним діячам Незалежної України, а експозиція виставки «Церква Богородиці Десятинна: архітектурно-мистецький образ» розкриває таємниці  багаторічних розкопок на місці давньоруського храму.

«Скіфське золото»

Колекція скіфських старожитностей, яку вже понад 50 років зберігає Музей історичних коштовностей України (філія НМІУ), має світове значення й водночас є свідченням величної історії України. Про скіфів, які мешкали у степах від Дону до Дунаю від середини VII до початку ІІІ ст. до н. е., нам відомо з розповідей давньогрецького історика Геродота. Та найбільше про життя войовничих степовиків вдалося дізнатися за останні 250 років завдяки археологічним дослідженням давніх пам’яток: курганів, городищ та поселень. За цей час накопичилося чимало цікавих знахідок.

Особливою майстерністю відзначаються золоті предмети: зброя, кінське спорядження, ритуальні предмети, посуд, особисті прикраси. В декорі цих пам’яток відображено уявлення про навколишній світ, таємниці життя і смерті, силу володарів, естетичні смаки, технічні знання та вміння давніх скіфів. Це, зокрема, таємничий ритуальний предмет із зображеннями батальних сцен із кургану Передерієва Могила (Донецька обл.), оббивка горита із зображенням сцен із життя Ахілла з Мелітопольського кургану (Запорізька обл.), вишуканий комплект жіночих прикрас із Трибратніх курганів (Крим), меч у піхвах, декорованих зображеннями звірів, ажурна пластина зі сценою полювання, посуд для вина у формі рогу із запорізьких курганів.  

За роки Незалежності, представлені в експозиції проєкту вишукані скіфські вироби, побували на понад 40 міжнародних виставках. Нагадаємо, що частина предметів скіфської колекції з кримських музеїв досі перебуває в Амстердамі, де вони експонувалися під час анексії українського півострова у 2014 році. Й наша держава продовжує судитись за історичні цінності цінності.

Діятиме виставка «Скіфське золото» на першому поверсі Національного музею історії  України (вул. Володимирська, 2) до 20 вересня.

«10 958 днів незалежності»

Чернетка Акту проголошення незалежності України

Основні суспільно-політичні події останніх трьох десятиліть висвітлені у іншому виставковому проєкті музею – «10 958 днів незалежності». Від моменту проголошення незалежності Україна починає самостійно формувати власні органи державної влади та створювати систему правових норм, що регулюють суспільні відносини. Три десятиліття поспіль українці будують власну державу, і від багатьох із нас залежить результат цього процесу.

Основу виставки становить інсталяція у вигляді символічної будівлі на міцному фундаменті. Вона символізує процес розбудови української держави, проголошеної Верховною Радою 24 серпня 1991 року, та ствердженої народом на Всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 року. В стіни споруди вмонтовані прозорі ніші з експонатами із колекції музею, що відображають важливі моменти нашої історії. Будівля, мурована цеглинами, кожна з яких є її невідʼємною частиною. На них — імена діячів науки, культури, мистецтва та релігії, учасників війни на сході України, спортсменів, письменників, журналістів, політиків, які зробили свій внесок у становлення та збереження рідної країни. Центральна конструкція виставки має незавершений вигляд, адже процес будівництва української держави триває донині.

Також експонуватимуться чернетка Акту проголошення незалежності України, нагороди та особисті речі відомих українців — видатних політиків, науковців, митців та спортсменів.

«Церква Богородиці Десятинна: архітектурно-мистецький образ»

Рештки фундаментів Десятинної церкви є однією з найважливіших археологічних пам’яток культурної та релігійної спадщини. У Х–ХІ ст. Богородичний собор, споруджений великим князем київським Володимиром Святославичем, був головним державним та релігійним центром Русі, осередком поширення культури та князівською усипальницею. 1240 року, коли місто захопили монгольські війська хана Батия, храм став останнім прихистком для киян. Цьогоріч минає 1025 роковини освячення Десятинної церкви. Проте донині достеменно невідомо, який саме вигляд мала ця споруда. 

В історичних джерелах про памʼятку залишилися лише фрагментарні згадки, відсутній опис її цілісного вигляду. Представивши на виставці «Церква Богородиці Десятинна: архітектурно-мистецький образ» понад 1000 оригінальних експонатів – знахідок із території храму, музей пропонує кожному відвідувачу спробувати реконструювати зовнішній вигляд та інтер’єр цієї пам’ятки. Відвідувачі побачать автентичні будівельні матеріали церкви та деталі пластичного декору, фрагменти фрескового розпису, мозаїки, декору підлоги, бронзовий дзвін, вироби побутового та культового призначення, візантійський процесійний хрест. В експозиції містяться унікальні знахідки з таємного сховища Десятинної церкви та матеріали одного із небагатьох вцілілих князівських поховань ХІ ст., відкриті 1939 року. Також Відвідувачам представлять матеріали з дохристиянського могильника, на місці якого звели Першохрам.

Фото: Національний музей історії України / Науковий архів Інституту археології НАН України / Міністерство культури та інформаційної політики України

Джерело: Національний музей історії України