В Національному заповіднику «Гетьманська столиця» у Батурині напередодні Дня Українського козацтва вперше представлено печатку князя Івана Мазепи та документ із Австрійського державного архіву про надання українському гетьману Мазепі титулу князя Священної Римської імперії. Побачити їх на власні очі можна у палаці гетьмана Кирила Розумовського. Виставка триватиме до 16 листопада 2021 року.
Гетьман Іван Мазепа планомірно вибудовував Українську державу. Князівський титул підкреслював суверенність його влади та визнання козацької України з боку найбільшого наддержавного утворення тогочасної Європи – Священної Римської імперії німецької нації. Князем Івана Мазепу тоді титулували німецькі та британські видання, а у ХІХ столітті гербовники друкували його князівський герб.
Під впливом «антимазепинської» політики спочатку царської Росії, а потім Радянського Союзу ця тема ніколи належно не досліджувалася. Панувала думка, що князівський титул Іван Мазепа отримав з подачі царя Петра І, а коли гетьман у 1708 році перейшов на бік шведського короля Карла ХІІ, титул забрали.
Нещодавно віднайдено унікальні артефакти, які докорінно змінюють усталену точку зору. Це срібна печатка Івана Мазепи із колекції Музею Шереметьєвих, атрибутована відомою дослідницею історії Гетьманщини Тетяною Таїровою як особиста князівська печатка гетьмана. Зображення на печатці практично повторює князівський герб Мазепи із гербовника 1887 року – знак старовинного герба «Курч» із півмісяцем та шестикутною зіркою, шляхетська корона над щитом, князівська горностаєва мантія та князівська корона. Відомий меценат і колекціонер сфрагістики Олексій Шереметьєв придбав цю печатку у 2013 році у мешканця Черкащини. Це була випадкова знахідка, виявлена у річці. Як відомо, Черкащиною пролягав шлях відступу україно-шведських військ від Полтави влітку 1709 року. Так печатка поповнила Музейний фонд України і нині вперше презентована громадськості. Ця річ свідчить про те, що Іван Мазепа прийняв князівський титул, виготовив печатку з зображенням свого князівського герба і в очах оточення сприймався як князь. Щоправда, відтиску даної печатки на Мазепиних документах поки що не віднайдено.
У вересні 2021 року заповідник «Гетьманська столиця» отримав завірену копію документа з Австрійського державного архіву, виявленого і замовленого Тетяною Таїровою. Дослідниці вдалося з’ясувати його справжній зміст. Це канцелярська німецькомовна копія особистого листа Івана Мазепи до імператора Священної Римської імперії Йозефа І з проханням надання йому та його племіннику Андрію Войнаровському княжого титулу. Лист завізовано ерцканцлером, архієпископом Майнцським Л.Ф. фон Шенборном. У листі до імператора Іван Мазепа, зокрема, писав: «я і надалі бажаю за будь-яких обставин бути з моїми козаками форпостом усього християнства». Український гетьман просив цей титул за заслуги перед Священною Лігою в обороні християнського світу від турок (незалежно від протекції царя). І за це, власне, імператор Йозеф І і надав йому титул імперського князя, а Андрію Войнаровському – ні.
Цей документ віднайшов у Відні і опублікував відомий дослідник Теодор Мацьків ще у 1962 році. Але, на жаль, без перекладу та зі значними, подекуди принциповими помилками. З останньої сторінки листа відомо, що титул імперського князя було присвоєно особисто Мазепі 1 вересня 1707 року. Услід за авторами гербовника 1887 року історик помилково прочитав канцелярську помітку Nullaexpedition і зробив висновок, що це свідчення того, що князівська грамота не була відправлена Мазепі. Насправді помітка розшифровується як Aullaexpedition – «Придворна експедиція» (канцелярія, що видавала титули).
Пройшло трохи більше 300 років і завдяки співпраці «Гетьманської столиці» з історикинею Тетяною Таїровою, колекціонером Олексієм Шереметьєвим, меценатом Євгеном Суром ці артефакти повернулися до Батурина. Вони повернулися для того, щоб ми могли задуматися над значимістю постаті Івана Мазепи – гетьмана, що був архітектором Української держави.
Презентація виставки «Гетьман Іван Мазепа – князь Священної Римської імперії» відбулася у ході заходу «Мазепа. Шлях до Батурина», який пройшов 8 жовтня 2021 року, з нагоди Дня Українського козацтва, у Батурині. Побачити їх на власні очі можна у палаці гетьмана Кирила Розумовського. Виставка триватиме до 16 листопада 2021 року.
Наталія Саєнко,
вчена секретар
Національного історико-культурного заповідника
«Гетьманська столиця»