Юрій Гіттік, Марія Щур
У 1981 році Абатство ордена бенедиктинців в Любіні (Великопольське воєводство, Польща) провело міжнародний конкурс малої форми графіки та екслібриса для бібліотеки абатства на честь 1500-річчя від дня народження Св. Бенедикта, покровителя Європи. Першу премію конкурсу здобув офорт Олександра Аксініна St.Benedykt. За результатами також було проведено виставку. Для експозиції було відібрано близько 200 кращих робіт з понад тисячі надісланих.
Спеціально для конкурсу Олександр Аксінін створив офорт «St.Benedykt». У мінімалістичній композиції на щільному чорному тлі (як алюзія на строге чорне чернече вбрання ордена бенедиктинців) центральне місце займає книга. Це і символ бібліотеки, і атрибут канонічної іконографії Св. Бенедикта, який завжди зображується з його книгою-статутом. Аксінін вписав у книгу майже непомітний текст: 1500 LECIE URODZIN ŚWIĘTEGO BENEDYKTA PATRONA EUROPY і EXLIBRIS MONASTERII LUBINESIS OSB 1981 (офіційна тема конкурсу).
У своєму щоденнику 1981 року О. Аксінін позначає, що 19 квітня отримав запрошення на конкурс, а вже за 2 дні, 21-го надрукував перший варіант офорту, й 24-го готові офорти надіслав до Любіня!


Початковий варіант офорта був зроблений у вигляді ромба, але потім Аксінін обрізав бічні частини пластини (перетворивши його на шестикутник), аби розмір роботи відповідав умовам конкурсу. Не менш важливо, що тепер відбиток офорта поміщався в стандартний поштовий конверт, тож на конкурс його можна було надіслати без усіляких офіційних дозволів… За радянських часів отримати офіційний дозвіл на участь в зарубіжній виставці було практично неможливо, за винятком окремих осіб та випадків… Тим більше, що радянським художникам вже зовсім не належало брати участь в монастирському конкурсі…

Офорт Аксініна «St.Benedykt» благополучно дійшов до Любіня звичайною поштою і… став переможцем конкурсу! Прикметно, що стандартний лист, який організатор конкурсу отець Кароль Мейсснер (Karol Meissner OSB) надіслав призерам конкурсу з повідомленням про нагородження, датований 2 жовтня, – якраз у День народження Аксініна!
Папа Римський Іоанн Павло II цікавився ювілеєм Св.Бенедікта. Добре знайомий з Папою, отець Кароль Мейсснер підготував для нього як пам’ятний подарунок – альбом з оригінальними роботами-призерами конкурсу. Для цього він попросив кожного з лауреатів надіслати відбиток його роботи з присвятою Папі Римському. У додаток до офорту з присвятою, О. Аксінін надіслав і аркуш нетиражованої графіки, виконаної на основі цього офорта (другий варіант роботи).

Пише отець Кароль: “…Коли виявилося, що його [Аксініна] робота отримала першу премію, надіслав – без слова – спеціальний відбиток, обрамлений широким passe-partaut, зробленим в тій же техніці, але кольорований зеленим. Це щось дуже красиве…”.
Незабаром альбом був готовий, але,… 13 грудня 1981 року в Польщі було оголошено військовий стан, і всі плани і щодо церемонії нагородження переможців конкурсу, і щодо вручення подарунка Папі довелось відкласти… Тільки в кінці 1983 року, після скасування воєнного стану, отець Кароль Мейсснер зміг приїхати до Ватикану і особисто вручити Папі свій подарунок. Альбом містив і дві роботи О. Аксініна – відбиток офорта (з авторським написом-присвятою для Папи) і лист нетиражної графіки (другий варіант роботи), виконаний на основі цього офорта. Зараз вони зберігаються у колекції сучасного релігійного мистецтва Музеїв Ватикану
Як же стала відомою вся ця історія?
На наших очах проходила львівська частина цієї історії. Пам’ятається, О. Аксінін прискіпливо з’ясовував у знайомих, як правильно написати присвяту на офорті для Папи Римського. В ті роки в радянському Львові не було відомо, як офіційно звертатися до Папи Римського.
Польська частина цієї історії була частково відома у декількох листах отця Кароля. Повну ж історію він розповів під час зустрічі в 2016 році, коли нам, не без зусиль, вдалося дістатися до абатства. Навігатор наполегливо намагався спрямувати не в Любінь Великопольського воєводства, а в будь-який інший з численних польських міст з подібною ж назвою!

89-річний отець Кароль був енергійний і добре пам’ятав події тих далеких років. Розбираючи під вікном бібліотеки велику стопку листів з оформленою для виставки конкурсною графікою (так, вся конкурсна збірка збереглась з 1981 року!), він із задоволенням згадував і розповідав деталі і цікаві подробиці.
Фото: Марія Щур
Джерело: Сайт Олександра Аксініна