В листопаді музей Івана Гончара готується презентувати оновлений сайт, що стане відкритою платформою про українську традиційну культуру. Музей одним із перших в Україні створює повну цифрову базу своїх експонатів для збереження і наукового опису фондових колекцій та архівів. Спочатку на сайті буде викладено більше 1000 артефактів зі збірки музею. Впродовж наступних трьох років заплановано оцифрувати і оприлюднити всю колекцію.
Відтак серед іншого, на сайті стануть доступними у форматі фото 360° – 20 комплексів народних строїв із різних регіонів України, включно з аксесуарами, головними уборами та взуттям. Таким чином можна сформувати загальне розуміння про культуру традиційного вбрання, побачити цільний силует, особливість поєднання кольорів, форм та фактур тканин. І, зрештою, зрозуміти який витончений смак мали наші предки. Це також можливість зрозуміти, що не всі елементи, наприклад, із Полтавщини чи Гуцульщини можна поєднувати один з іншим у комплексі вбрання, а є випрацювана часом і традицією естетика та гармонія. Є регіони, села, міста, де мода змінювала кожні 10-20 років, район від району відрізняється своїми особливостями, й ми маємо з науковою правдивістю представити їх, таким чином вимальовуючи культурно-історичну мапу традиційного вбрання українців.
Кожен комплекс народного строю супроводжується українським і англійським описом, а всі елементи вбрання будуть подані також окремо з детальним музейним паспортом у розділі «Колекції». Водночас із строями, на сайті буде представлено 30 зразків сорочок і рушників у схемах. Ці схеми вишивок розшифровані, здійснені описи технік, особливості крою та схеми крою для шиття. Такий інструмент дозволить усім охочим робити реконструкції традиційного вбрання, досліджувати його особливості та створювати нові дизайнерські речі з посилання на правдиву традицію.
Вперше на онлайн-платформі буде представлено 200 давніх раніше не опублікованих фотографій. Ці світлини переважно з нових надходжень нашого музею. Вони дадуть змогу на власні очі побачити життя українських селян, міщан та інтелігенції від початку до 60-70-х років ХХ століття з Чернігівщини, Київщини, Полтавщини, Слобожанщини, Гуцульщини, і найочікуваніше – з промислового Сходу та Півдня України. Ці фото є чудовим матеріалом для дослідників та живим образом минувшини.
Також музей засновує міжнародний майданчик для діалогу науковців з України та всього світу «Науковий блог». Кураторка блогу — докторка історичних наук, кандидатка філологічних наук Марина Гримич — відповідатиме за залучення науковців, дотримання академічної доброчесності і цікаву подачу наукових текстів. Статті з етнології, культурної антропології, етномузикології, етнографії, дискусії щодо понять, явищ, предметів, регіональних особливостей традицій, побуту, речей мають пожвавити «кровообіг» у цій галузі.
Сайт матиме англомовну версію, зокрема там з’являться перші 30 відео з англійськими титрами з Youtube-каналу музею. Реалізація проєкту «Музей Івана Гончара online» стала можливою завдяки підтримці Українського культурного фонду та Благодійного фонду Zagoriy Foundation.