ЖУРНАЛ “АНТИКВАР” #118 – МІСЯЦЬ ЛИТОВСЬКОЇ ФОТОГРАФІЇ В КИЄВІ

вийшов з друку новий номер журналу “антиквар”, присвячений історії та сучасності ЛИТОВСЬКОЇ ФОТОГРАФІЇ.

№4 (118), 2020

У 2020 році ми святкуємо тридцяту річницю відновлення незалежності Литви. Маючи намір змістовно відзначити цю важливу дату, ми вирішили, що буде символічним розповісти про Литву та її стосунки зі світом за допомогою фотографії — відносно молодого виду мистецтва, потенціал якого розкрився в XX столітті. Саме тому фотографію можна сміливо називати ровесницею сучасної Литовської держави.

Після радянської окупації природний розвиток литовської фотографії був перерваний. Незважаючи на це, у 1960-х роках вона пережила величезне піднесення. Литовське фотомистецтво відродилося завдяки власному досвіду майстрів, їхньому відчуттю довколишнього світу та національної ідентичності, через прагнення вільного творчого самовираження. Це було справжнім подихом свободи, який вже не дозволив Литві заспокоїтися.

Паралель між сучасною державою та формою модерного мистецтва видалася нам вельми цікавою особливо тому, що Литва має що сказати в цій царині. Переживши кілька етапів розвитку та виростивши не один десяток оригінальних майстрів, вона може пишатися своєю школою фотомистецтва, представники якої, як-от Антанас Суткус, Вітас Луцкус, Рімалдас Вікшрайтіс, Александрас Маціяускас, Ромуалдас Пожерскіс здобули всесвітнє визнання. Талановиті й сміливі, свого часу вони надихнули багатьох сучасників з держав так званого східного блоку, а після падіння залізної завіси стали справжньою знахідкою для світу по інший її бік. Популярність литовської фотографії зростає і тепер, коли поряд з класиками успішно працюють майстри середнього та молодого поколінь.

Ще у радянські роки литовських фотомитців пов’язували тісні стосунки з Україною. Між тодішніми союзними республіками відбувався активний обмін фотовиставками, українські автори брали участь у славетних семінарах у Ніді. Вітас Луцкус, Борис Михайлов, Віктор Марущенко були колегами, яких об’єднувала не тільки дружба, але й плідна творча взаємодія та взаємовплив. Навіть більше: один із найяскравіших представників Харківської школи фотографії, засновник групи «Час» Юрій Рупін переїхав до Вільнюса, де жив і творив до кінця свого життя.

Нині старі традиції продовжують фотографи, мистецтвознавці, арт-куратори вже незалежних Литви та України. У Литві проводяться виставки сучасної української фотографії, а українські шанувальники цього виду мистецтва знайомляться з творчістю литовських фотохудожників.

Торік у Клайпеді розпочала діяльність резиденція фотографії, де вже побували молоді українські автори. Фотографи мають тут можливість творити, а дослідники — вивчати зв’язки двох країн у галузі фотографії. Ми хочемо вірити, що спілкування наших митців, яке має довгу історію, триватиме і надалі.

Фотографія — мистецтво бачити світ. І на сторінках цього видання, до підготовки якого долучилися кращі литовські та українські фахівці, він розкривається очима литовських митців. Можливість дивитися на світ разом з людьми, які мають талант бачити та приймами його різним — поетичним, романтичним, реалістичним, трагікомічним, гротескним, іронічним, концептуальним, — дарує нам позитивний і вражаючий досвід. Адже, перефразовуючи Абрагама Маслоу, ми, відмежовуючись від власного внутрішнього пекла, виганяємо себе також із власного внутрішнього раю.

Ми висловлюємо подяку нашим партнерам і спонсорам: Раді культури Литви, Інститутові культури Литви, Клайпедському відділу Спілки фотохудожників Литви, Посольству Литовської Республіки в Україні, Шяуляйському музеєві фотографії, Музею Харківської школи фотографії (MOKSOP).

Куратор проєкту Даріус Вайчекаускас,

аташе з питань культури Посольства Литовської Республіки в Україні Іна Кнюрєне