Нещодавно закінчився другий фестиваль сучасного колажу CUTOUT. Він проходив у київській галереї М17 та в паризькій галереї Le bonheur est dans l’instant. Подія була масштабною: лише у Києві представили роботи майже 100 колажистів.
Про підготовку до фестивалю, несподівані проблеми та роботи, які найбільше приваблювали відвідувачів розповіла одна з кураторок фестивалю, Аннет Сагаль.

— Розкажіть, будь ласка, про свою роботу як кураторки фестивалю колажу. Що потрібно було зробити, аби організувати цей фестиваль, які кроки пройти?
— Спочатку ми працювали над темою фестивалю, розглядали кілька варіантів, обговорювали чим та чи інша тема важлива для нас і як з нею працюватимуть митці. Зрештою обрали найактуальнішу, працювали над текстом.
Далі ми складали списки митців, яких хотіли запросити до участі, писали запрошення. Потім створювали форми для подачі заявки на участь через open-call. Допомагали митцям, які мали технічні проблеми із заповненням заявки. Відбирали заявки, базуючись на якості робіт та чіткому розумінні митцем теми.
Потім вели переговори з локаціями, збирали роботи, завозили їх в рамарню на оформлення. Обговорювали дизайни афіш для фестивалю…
— Що було найскладнішим при підготовці? Як ви вирішували ці проблеми?
— Оскільки роботи на фестиваль надходили з усього світу, деякі посилки губились. Посилка з роботами резиденток, яка їхала до Парижу теж пропала безвісти! На щастя, Катя Сита мала летіти туди, й за кілька днів до відкриття ми зібрали так званий План Б, нові колажі, які Катя особисто привезла до Франції.
На щастя, посилку знайшли та повернули минулого тижня. Роботи міжнародних митців, які не встигли доїхати, ми розмістили на екрані, аби відвідувачі все ж мали змогу їх побачити.
Усі загублені та запізнілі оригінальні колажі представимо згодом на окремій локації, бо ми не можемо залишити їх непоказаними світу!
— Скільки часу тривала підготовка до цьогорічного фестивалю?
— Цей фестиваль ми почали готувати ще у грудні 2021 року, так як планували провести його влітку 2022. Ми запустили міжнародний open-call. Перші колажі приїхали до нас з Бельгії десь у січні 2022. На жаль, через повномасштабне вторгнення, ми поставили все на паузу, попередили митців, які вже подали заявки й чекали.
Відновили підготовку у березні 2023 року, коли відчули слушний момент й за шість місяців реалізували проект: другий український міжнародний фестиваль сучасного колажу CUTOUT в Центрі сучасного мистецтва М17 в Києві та у галереї Le bonheur est dans l’instant в Парижі.

— Одна з локацій цьогорічного фестивалю — паризька галерея. Як ви налагодили співпрацю з нею?
— Власник галереї Le bonheur est dans l’instant, пан Ксав’є Грас зв’язався зі мною через сторінку колажної спільноти, яку я курую @kyivcollage, висловив підтримку українським митцям та запропонував провести спільний проєкт. Запропоновані ним дати співпали з датами, на які ми планували фестиваль колажу, тому вирішили фестивалити одразу у двох країнах.
— Які роботи були представлені на виставці у Парижі?
— Від України ми представляли роботи резиденток нашої майстерні колажу — це 13 прекрасних мисткинь, кожна з яких має унікальний талант і бачення. У виставці також брали участь п’ять митців з Франції та одна мисткиня з Польщі — їхні роботи відбирав пан Ксав’є Грас.
— Розкажіть, будь ласка, про фестиваль у Києві. Які з робіт, за вашими спостереженнями, найбільше зацікавили відвідувачів?
— Кожен відвідувач резонував з роботами по-своєму, тому складно виділити щось одне. Я отримала багато хороших відгуків про свою роботу — скетчбук, який можна було гортати. Він зображав мої почуття й рефлексію на події сьогодення. Загалом, у нас було шість інтерактивних робіт, яких можна було торкатися, гортати.
За моїми спостереженнями, фаворитом виставки став спільний колаж — це була стіна, на яку кожен з відвідувачів виставки міг наклеїти вирізку з журналів, що лежали поруч. Таким чином, кожен наш гість став учасником виставки, і було дуже захоплююче спостерігати за розвитком того колажу протягом фестивалю.
— Які події проходили під час фестивалю?
— У нас була насичена програма подій. Я провела лекцію з історії колажу, на яку зібрались зовсім різні слухачі — було приємно бачити зацікавленість у цьому виді мистецтва різних людей.
Світлана Островська, роботи якої були представлені на виставці, читала лекцію на тему «Колаж 20-30 років». На закритті був Artist Talk, де наші митці розповідали про свої роботи. Майстер-класи з колажу проводила Катя Сита та резидентки майстерні колажу.
— Як плануєте розвивати фестиваль надалі, у наступному році?
— Фестиваль проходитиме раз на два роки, оскільки підготовка до події такого масштабу вимагає багато часу й зусиль. Після цього року я впевнилась, що хочу представити більше інтерактивних інсталяцій, аби відвідувачі могли глибше зануритись у мистецтво колажу.
Також маю надію, що наступний фестиваль проходитиме в Україні, вільній від війни, і наші шановні міжнародні митці матимуть змогу приїхати до нас в гості й побачити все на власні очі, а не через соцмережі.
Спілкувалася Лариса Лавренюк