| В новому графічному циклі Оксани Стратійчук оживають персонажі з французьких журналів та листівок початку ХХ століття, старовинних фотографій, знайдених на блошиних ринках Парижа, Києва, Кракова та інших міст, обличчя предків із сімейних архівів. |
Французькі митці кінця ХІХ століття виробили особливий образ художника, богемний тип, що уподібнювався антикварові-лахмітнику, котрий збирає цінні дрібнички серед закинутих, тіньових уламків життя.
Художники, поети, драматурги уявляли себе утаємниченими шукачами дорогоцінного мотлоху на маргінесах людського існування – справжнього матеріалу для творчості. Образ богемного художника-антиквара передбачав наявність особливого творчого бачення, яке не розрізняє суттєве та несуттєве, значне і незначне, піднесене та буденне. У рамках такого підходу жодним елементом не буде зневажено, жодну деталь не знехтують, усі сторони і деталі життя будуть показані однаково цікавими і цінними.
ХХ століття продемонструвало справжній парад художніх типів: художники-революціонери, критики, художники-лінгвісти, менеджери та рекламники змінювали один одного, але тип художника-антиквара продовжив існувати. Нові роботи київського графіка Оксани Стратійчук відкривають «Вікно у Люксембурзький сад» як шпаринку у світ художника-антиквара на початку ХХІ століття. У її графічних аркушах змішується символічне та суто декоративне, сусідять різні види друку та паперу: ручний папір використовується поряд із фабричним, складний друк – поряд із фотокопіями. В роботах оживають персонажі з французьких журналів та листівок початку ХХ століття, старовинних фотографій, знайдених на блошиних ринках Парижа, Києва, Кракова та інших міст, обличчя предків із сімейних архівів. Ці картини можна розглядати довго і уважно, щоразу помічаючи нові деталі. Такі роботи привчають до дбайливого споглядання, адже кожна дрібниця має цінність і несе навантаження. Синкретична природа творів художника-антиквара відтворює життя у його розмаїтті та переповненості несподіваними поєднаннями, а дбайливе споглядання, виховане на таких творах, дозволяє побачити справжню глибину і цінність власного повсякденного буття.
Іванна Стратійчук, мистецтвознавець