Інтерв’ю з Олегом Марголіним, директором благодійного фонду «Українська Лавра»
Благодійний фонд «Українська Лавра» було засновано в червні 2023 року. Навіть цих двох місяців вистачило для того, щоб започаткувати низку проєктів, спрямованих на повернення Лаври в український контекст, і долучитися до підготовки святкування 950-річчя закладення Успенського собору.
Про те, що вже вдалося зробити, і плани на майбутнє ми запитали в директора фонду Олега Марголіна.
— «Українська Лавра»… Що закладено в цю назву і як ви розумієте задеклароване повернення Лаври в український контекст?
— Києво-Печерський монастир, що в процесі історичного розвитку став лаврою, має тисячолітню історію. Змінювалися часи, зникали держави, але виплекані тут духовні й культурні цінності збереглися і відновлюються. Ці ознаки Лаври як національної святині є унікальним надбанням українського народу.
Засновуючи та розвиваючи наш благодійний фонд, ми прагнули продемонструвати, що саме Українська Лавра є не тільки частиною коду нашої духовної традиції, а й стимулом до повернення України в культурне розмаїття об’єднаної Європи, куди за правом походження входить і наша держава з її символами — гербом, прапором і, звісно, Києво-Печерською лаврою.
— Коли й чому виникла ідея створення фонду?
— Ця ідея безпосередньо пов’язана з процесами й подіями, що відбуваються в нашому суспільстві. Усвідомлюючи основоположне історичне значення Лаври саме для української нації, група громадських активістів і науковців виступила з ініціативою створення благодійного фонду, котрий опікуватиметься відродженням Лаври як центру духовної єдності українців — абсолютно вільного від будь-яких політичних впливів.
— За якими напрямами відбувається взаємодія фонду із заповідником?
— Національний заповідник «Києво-Печерська лавра» є нашим ключовим партнером, а взаємодія відбувається на основі чітких правил, відображених у статуті фонду та меморандумі про співпрацю. Фонд бере участь у стратегічному плануванні розвитку заповідника та вирішує на основі спільного плану дій низку питань, пов’язаних із матеріально-технічним забезпеченням його діяльності.
Як приклад назву проєкти, приурочені до ювілейних урочистостей: ремонт виставкової зали та вихід ілюстрованого видання, цілком присвяченого історії Успенського собору.
— Які ще проєкти вже здійснені чи розпочаті фондом?
— За короткий термін нами реалізовано близько 20 різноманітних ініціатив, спрямованих передусім на українське відродження Лаври:
- встановлення прапора України в Нижній лаврі,
- реставрація дзвона Івана Мазепи,
- виставка особистих речей гетьмана та організація поминального богослужіння на його честь,
- концерт української барокової музики,
- фінансування планшетної виставки «Тисячолітня історія лаврських печер» і ще трьох виставок, підготовлених до ювілею Великої церкви,
- новий проєкт — «Лапідарій Успенського собору».
Серед соціальних проєктів фонду, яким ми надаємо особливого значення, — програма моральної та духовної реабілітації військовослужбовців України. Вона має назву «Духовне відновлення культурою» і вже успішно реалізується.
Загалом діяльність фонду передбачає втілення до 2026 року дев’яти масштабних проєктів за кількома напрямами. Ідеться про:
- реставрацію шести пам’яток архітектури,
- реставрацію та цифровізацію музейних експонатів;
- розвиток інфраструктури для комфорту відвідувачів (харчування, проживання, відпочинок, освітлення, озеленення тощо);
- розвиток сучасного культурно-мистецького простору (виставкові, музичні, театральні події);
- розвиток освітнього простору для дорослих і дітей;
- створення віртуального простору — метасвіту «Києво-Печерська лавра»;
- популяризацію Києво-Печерської лаври у світі як носія українських цінностей та культури;
- соціальні та культурні послуги — арттерапію, духовну та культурну реабілітацію військовослужбовців, а також людей з особливими потребами.
— Як ви оцінюєте перший досвід комунікації з державними й приватними інституціями і що плануєте далі?
— «Українська Лавра» веде активні перемовини з міністерствами, які можуть на державному рівні підтримати розвиток Києво-Печерського заповідника й усього історико-архітектурного комплексу разом з довколишнім ландшафтом.
Водночас ми формуємо експертні групи, що здійснюють розробку проєктів і програм фонду, із залученням представників профільних міністерств та Офісу Президента, народних депутатів, представників програм міжнародної підтримки України, донорських інституцій, посольств різних країн, експертів Європейської Комісії та країн ЄС.
Передбачено, що у певних проєктах бенефіціаром стане не лише Національний заповідник «Києво-Печерська Лавра», а й міністерства, з якими ми підпишемо відповідні меморандуми, угоди і протоколи про наміри та спільну діяльність.
— З якими саме установами та фахівцями ви співпрацюєте, коли йдеться про реабілітацію військових чи розвиток дитячих програм?
— Широке партнерство в реалізації проєктів — один із ключових принципів діяльності фонду.
Програма моральної та духовної реабілітації військовослужбовців здійснюється безпосередньо з капеланською службою Міністерства оборони України за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики України, Національного заповідника «Києво-Печерська лавра», Міністерства оборони, Генерального штабу, Міністерства у справахветеранів.
— Охорона культурної спадщини під час війни є одним з найактуальніших завдань. З якими викликами довелося зіткнутися «Українській Лаврі»?
— Збереження та реставрація пам’яток культурної спадщини потребують значних коштів та організаційних зусиль. Сьогодні, коли пріоритет надається підтримці ЗСУ, ні уряд, ні соціально відповідальний бізнес України не в змозі цілком задовольнити потреби охорони культурної спадщини. У таких умовах необхідно максимально розширювати джерельну базу фінансування, передусім через залучення міжнародних і зарубіжних партнерів. А найголовніше — змінювати підходи в розробці проєктів у бік їхньої більшої ефективності та інноваційності. І наш фонд цілком налаштований на такі зміни.
Територія Лаври є святим місцем для мільйонів вірян. Тут у печерах спочивають святі отці, що стали стовпами християнства, сюди йдуть на прощу, йдуть за зціленням… Тож ми хочемо відкрити Лавру всьому світові, щоб про неї знали не тільки православні, а люди різних релігійних конфесій — так само, як про Стіну Плачу в Єрусалимі чи Мекку знають не тільки юдеї та мусульмани.
Спілкувалася Ганна Шерман