19 грудня о 16:00 в Національній академії мистецтв України відбудеться відкриття виставки гуцульської художниці та філософині Параски Плитки-Горицвіт «Наївний світ Параски». До експозиції відібрано 30 робіт із серії «Доля гуцулки», «Індійські заграви» та декілька картин на релігійну тематику.
Картини будуть презентовані публіці вперше, адже до цього фантастичні мандри гуцулок в індійських джунглях можна було побачити лише потрапивши до хати-музею Параски Плитки-Горицвіт, що захована високо в горах, подалі від людського ока, в селі Криворівня (Івано-Франківська обл..).
Роботи Параски – поєднання традиційного мистецтва та сучасного мислення, що створює особливий художній світ наївної естетики з неповторним авторським стилем виконання.
«Індійські заграви» переносять нас у світ коміксів, де гуцули літають на слонах та ніжаться під пальмами, де люди розмовляють з їжаками, а їжаки з людьми.
Картини із серії «Доля гуцулки» – чи не перша декларація в наївному мистецтві про рівність жінок в патріархальному суспільстві. Кожен малюнок, доповнений віршованою формою, відкриває нам завісу на щоденне життя жінки: в роботі, радощах і журбі.
Роботи Параски Плитки-Горицвіт відреставровано та оформлено завдяки підтримці мецената Віктора Вінтоняка (м.Івано-Франківськ).
У планах команди – відновлення хати-музею Параски Плитки-Горицвіт, упорядкування та збереження творчої спадщини мисткині.
Кураторка проекту: Мар’яна Заклінська
Співкураторка: Світлана Яценко
__________________________________________________________________________________________________________________
Параска Плитка-Горицвіт (1927-1998) – гуцульська художниця та письменниця, казкарка, майстриня витинанки, фольклористка, фотографиня, народна філософиня, яку називали “Гомер гуцульщини”. Її художні полотна порівнюють з мистецтвом Катерини Білокур і Марії Приймаченко, а фотографії, що робила Параска, не поступаються світлинам геніального чеха Мирослава Тихого.
Після 10 років таборів на Уралі та Казахстані за співпрацю з ОУН -УПА, у 1954 році Параску Плитку-Горицвіт звільнили. Жінка повернулася до села Криворівня, в якому й провела решту свого життя.