Культурно-видавничий медіапроєкт «Читомо» виклав у вільний доступ оцифровану літературно-мистецьку періодику ХХ століття. На сайті Бібліотеки українського мистецтва розміщено скановані примірники 8 літературно-мистецьких журналів у pdf-форматі. Проєкт реалізовано за підтримки Українського культурного фонду.
У фокусі дослідження кураторів проєкту «Екземпляри ХХ. Літературно-мистецька періодика ХХ століття» опинились найяскравіші українські часописи, які свого часу були інноваційними, експериментальними та значно впливали на культурний процес. За кожним із цих майже забутих, а для широкого загалу й взагалі невідомих видань, стояли люди, які любили свою справу й попри складні та часто небезпечні умови фіксували культурний ландшафт України.
«В епоху діджиталізації та поступового зникнення друкованої періодики, збереження цих видань як артефактів матеріальної культури та історії набуває нового значення. Це спадок, який ми маємо вивчити й повернути у культурний обіг. Він слугує не лише історичним зрізом епох, але й свідченням того, що мистецькі процеси в Україні не припинялися навіть у найскрутніші часи», – пояснив співкуратор проєкту Олександр Мимрук.
Ознайомитись з оцифрованими літературно-мистецькими журналами можна на сайті.
Серед опрацьованої періодики: «Образотворче мистецтво» (53 числа), «Авангард» (4 числа), «Арка» (9 чисел та Бібліографічний покажчик змісту), «Художники України» (28 чисел), «Світло й тінь» (8 номерів), «Терем» (10 номерів), «Світо-вид» (17 номерів), ВАПЛІТЕ (зошит перший). Також у межах проєкту виклали й систематичний покажчик змісту журналу Кіно.
Авторами експертної ради «Екземплярів» стали: Тарас Гринівський, Вахтанг Кіпіані, Діана Клочко, Олег Коцарев, Ігор Котик, Катерина Лебедєва, Станіслав Мензелевський, Ірина Плехова, Ярина Цимбал.
Також партнерами проєкту стали інші платформи, які оцифровують українську періодику:
Проект зі збереження інтелектуальної спадщини української еміграції та розсіяння «Diasporiana»;
Електронна бібліотека «Культура України».
Фото: @chytomo
Джерело: Читомо