Катерина Кричевська-Росандіч. Дороги і люди

З 29 липня в Музеї української діаспори у Києві проходить виставка «Катерина Кричевська-Росандіч. Дороги і люди», організована до 95-річчя з дня народження видатної української та американської мисткині. До експозиції, яка постає своєрідною ретроспективою її творчості, увійшли близько 70 робіт із колекцій Музею української діаспори, Національного художнього музею України, зібрання родини Малакових та інших приватних колекцій.

Виставка «Катерина Кричевська-Росандіч. Дороги і люди» знайомить відвідувачів із творчою лабораторією художниці в контексті її професійного розвитку, мистецьких впливів та доленосних зустрічей. Адже у різні роки життєві шляхи Катерини Кричевської-Росандіч перетинались з такими видатними особистостями, як Георгій Малаков, який був її близьким другом, у виставковій залі присутні його графічні роботи, Яковом Гніздовським (на виставці експонуються його дереворити та лінорити), Людмилою Морозовою, Петром Холодним (молодшим) та іншими.

Вперше в експозиції оприлюднені ранні українські акварелі Катрусі Кричевської 1941-1943 років, написані в улюбленому нею жанрі краєвиду, що розкривають маловідомі сторінки життя в окупованому Києві, до еміграції родини за кордон. Також для показу були відібрані її взірцеві європейські та американські акварелі середини 1940-х – 1980-х років, що дають змогу прослідкувати географію долі художниці та становлення її індивідуального мистецького стилю. Зокрема, це пейзажі та урбаністичні краєвиди Німеччини й Франції, написані під час перебування в ДіПі-таборах, подорожі Європою в повоєнні роки, та каліфорнійські етюди.

«З життєвих доріг Катерина Кричевська-Росандіч вийшла людиною світу та самобутньою художницею. Європа сформувала художній смак і стиль мисткині. Америка стала для неї другою батьківщиною, де Кричевська змогла вільно дихати й працювати. Україна ж лишається для художниці духовним якорем й усвідомленим вибором. Успадковане почуття відповідальності перед батьківщиною, а також екзистенційна любов до рідної землі повсякчас рухають помислами її душі», – зауважила кураторка виставки, директор Музею української діаспори Оксана Підсуха.

Нью Йорк. 1955. Папір, акварель. 28 × 21 см. Зібрання Музею української діаспори, Київ
Лук’янівське кладовище, 1957. Папір, акварель. 26,5 × 17,5 см. Зібрання Музею української діаспори, Київ
Венеція. 1959. Папір, акварель

Зрілий період творчості Катерини Кричевської-Росандіч представлений роботами 1990-х років, створеними під враженням зустрічі з Україною після 50-річної розлуки.

Яків Гніздовський. Черепаха, 1962, дереворит

Особливе місце у виставці посідають меморіальні експонати, які нещодавно були передані в Україну художницею. Це унікальні світлини кількох поколінь Кричевських та родинні реліквії – валіза, з якою Катерина подорожувала Європою, а також етюдник, подарований другу дитинства Георгію Малакову перед від’їздом до еміграції в далекому 1943 році. А представлені поруч в експозиції твори Василя та Федора Кричевських, Василя (молодшого) й Олени Кричевських, а також дядька Миколи Кричевського, вказують на потужний спільний мистецький «ген» Кричевських, який успадкувала й Катерина Кричевська-Росандіч. 

Попри те, що війна розкидала велику родину Кричевських по всьому світу, Катерина завжди зберігала духовну спорідненість з рідними. Відтак Василь Григорович Кричевський опинився у Венесуелі, дід Федір залишився у Києві, звідки був відправлений до Ірпеня на «заслання», Микола, як і раніше, продовжив жити в Парижі, а Катерина Кричевська-Росандіч з батьками осіли в Каліфорнії.

Триватиме експозиція виставки «Катерина Кричевська-Росандіч. Дороги і люди» до 19 вересня в Музеї української діаспори. Тел. для довідок: 0442806418.

Джерело: Музей української діаспори

Фото: Музей української діаспори / In Kyiv / Антиквар