Фонд Львівського Національного літературно-меморіального музею Івана Франка поповнився рідкісними експонатами. Зокрема, раритетними нотними виданнями кінця ХІХ – початку ХХ століття й гравюрами з зображенням архітектури Відня початку ХХ століття, а також гобеленовими серветкамии і стилізованим гачком для кухонних рушничків.
Подарувала згадані речі «Дому Франка» старша наукова співробітниця музею, заслужена працівниця культури України, кавалер ордена Княгині Ольги ІІІ ступеня Віра Бонь. Нещодавно Віра Лук’янівна відсвяткувала своє 93-річчя. У Львівському музеї Франка вона працює з 1955 року.
Кому раніше належали і де зберігались, нині вже експонати музею, Віра Бонь не уточнює. Відомо лише, що їй ці раритетні речі подарували друзі. Тепер вони красномовніше свідчитимуть відвідувачам про епоху, в яку жив Іван Франко, зокрема, про вподобання родини письменника. Аутентичних же речей родини Франка, на жаль, зберіглось не так багато, як хотілось би.
Відомо, що дружина Івана Франка, Ольга була піаністкою й у музеї експонується її фортепіано. Тож, вірогідно, у неї могли бути такі ж нотні примірники творів Бетховена, Баха, Глінки, Чайковського та інших композиторів. Могли бути у родини Франка й серветки, виготовлені за технікою гобелен. А дві гравюри з архітектурою Відня, налаштовують відвідувачів на атмосферу знакового для родини міста. Там жив сам Іван Франко, а також дочка Анна Франко та наймолодший син Петро Франко.
Львівський Національний літературно-меморіальний музей Івана Франка («Дім Франка») заснований 10 жовтня 1940 року і розташований у двоповерховому будинку, збудованому у «швейцарському» стилі, де з 1902 до 1915 року мешкав письменник. Тут детально відтворено атмосферу життя родини Франків. У стильних, хоч і не розкішних інтер’єрах, в особистих речах, тут зберігаються майже всі перші видання творів, журнальний архів Франка і відгуки на його писання, архівні документи, фотографії, рукописи, матеріали, що стосуються його літературно-наукової, політичної і громадської діяльності, ювілейних святкувань і похорону. Проходячи кімнатами, відвідувачі дізнаються про смаки та уподобання господарів дому. Загалом у музеї зібрано близько 4 000 експонатів.
Мати власний дім було заповітною мрією Івана Франка, якому довгі роки доводилось винаймати помешкання для сім’ї. Поштовхом до її здійснення стала невелика сума грошей, яку письменник отримав як подарунок під час святкування 1898 року 25-літнього ювілею його літературної і громадської праці.
Будували віллу протягом 1900–1902 років. За бажанням дружини письменника Ольги дім спроектували за зразком київської оселі видатного історика Володимира Антоновича. Збережені світлини засвідчують подібність обох будівель. Стіни Франкового дому зводили польський майстер Цеслевич і відомий львівський будівничий Мартин Заходний. На першому поверсі вілли, крім невеликої веранди, передпокою, кухні, сіней та вбиральні, є п’ять кімнат: бібліотека, Франкова спальня, їдальня, жіноча кімната, робочий кабінет-салон; на другому – дві кімнати: кімната Ольги Франко та кімната синів Тараса і Петра.
Фото та джерело: Дім Франка