З 5 листопада в Національному музеї українського народного декоративного мистецтва відкривається виставка, присвячена 120-річчю з дня народження видатної української художниці-самоуки, яка підкорила світ, Катерини Білокур. Експозиція «Катерина Білокур. Життя в обіймах квітів» підсумувала великий культурно-мистецький проєкт «БІЛОКУР», який музей здійснив за участі 8 інших музейних установ України та Школи Анімації Pause to Play, за підтримки Українського культурного фонду.
Мистецтвознавці нерідко порівнюють полотна Катерини Білокур з натюрмордами відомих голландських живописців. Хоча більшість робіт української художниці – поза межами класичного натюрморту чи пейзажу. Єдині мешканці її картин, за поодиноким винятком, – це квіти, які з натури Білокур інтерпретувала по-своєму. Малювати художниця вчилась самотужки, спочатку на шматку доморобного полотна вуглиною або саморобним пензликом, рослинними, а потім олійними фарбами.
На виставці «Катерина Білокур. Життя в обіймах квітів» буде представлено 37 робіт художниці з колекції Національного музею українського народного декоративного мистецтва. Це одне з найкращих зібрань її творів. Деякі з полотен відвідувачі виставки побачить чи не вперше, адже тривалий час вони зберігалися в музейних фондах. Зокрема, «Портрет племінниць художниці», «Будьте здорові, з урожаєм!», «XXX CPCP». Унікальними є також ранні роботи мисткині довоєнного періоду: «Квіти за тином» 1935, «Квіти і калина» 1940, «Польові квіти» 1941, «Портрет Надії» 1941. Частина ранніх творів постраждали під час Другої світової війни. Справжнім скарбом є два автопортрети Катерини Білокур, виконані олівцем в 1950 та 1957 роках. Декілька творів Катерини Білокур для виставки надали інші столичні музеї. Приміром, Національний музей ім. Тараса Шевченка, Літературно-меморіальні музеї-квартири Павла Тичини та Миколи Бажана.
Завдяки технологіям доповненої реальності 20 з представлених картин «оживуть». Серед іншого, це в втрачені в Парижі в середині ХХ століття, «Цар-Колос» та «Берізонька». Відомо, що в 1954 році відомий іспанський художник Пабло Пікассо, побачивши картини Катерина Білокур на Міжнародній виставці в Парижі, був приємно вражений. Він сказав: «Якби у нас в Іспанії була настільки талановита художниця, ми б змусили заговорити про неї увесь світ». Картина «Цар-Колос» — найзагадковіша робота Катерини Білокур. Перший варіант цієї картини, який експонувався в ЮНЕСКО та Луврі, був викрадений… Тож Катерина Білокур повторила картину в 1949-1950 роках.
Також під час виставки, за допомогою аудіогіда, гості музею матимуть можливість ознайомитися з цікавими фактами із життя і творчості Катерини Білокур, рідкісним епістолярним спадком, наданим Центральним державним архівом-музеєм літератури і мистецтва України, й коментарі сучасників мисткині. Особливу увагу приділено особистостям, які відіграли особливу роль в житті Катерини Білокур – Оксані Петрусенко, Павлу Тичині, Стефану Таранушенку, Дмитрові Косарику, першому директору музею українського народного декоративного мистецтва Василю Нагаю та багатьом іншим.
Окремий розділ музейного проєкту має назву «Натхненні Білокур». Композиторка Леся Дичко, письменниця Оксана Забужко, режисерка Ольга Самолевська, художник і режисер Олександр Білозуб та багато інших українських митців надихались і продовжують надихатися білокурівськими творами, створюючи власні мистецькі роботи, присвячені улюбленій художниці.
Важливою складовою культурно-мистецького проєкту «БІЛОКУР» стало видання монографічного дослідження мистецтвознавиці Олесі Авраменко з інтерактивними елементами. В книзі постають, як вже відомі, так і зовсім невідомі факти про життєвий шлях видатної художниці. До видання увійшло 86 ілюстрацій картин і 12 малюнків Катерини Білокур, які зберігаються в різних музеях України та приватних колекціях. Як і у виставці, в книзі за допомогою мобільного додатку доповненої реальності SIMO AR «оживають» 20 картин Катерини Білокур.
Триватиме виставка «Катерина Білокур. Життя в обіймах квітів» до березня 2021 року в Національному музеї українського народного декоративного мистецтва (вул. Лаврська, 9, корпус 29).
Джерело та зображення: Національний музей українського народного декоративного мистецтва